Яким повітрям дихають у Рівному та що перешкоджає змінам (АУДІО)
Про Асоціацію України з ЄС
Якість атмосферного повітря стала темою чергової програми з циклу «Європейський монітор» на Радіо Трек.
У цих програмах за участю запрошених експертів ми намагаємося з’ясувати, як саме відбувається процес імплементації положень Угоди про Асоціацію з ЄС та взятих Україною на себе зобов’язань.
Цього разу йшлося про стан повітря, яким ми разом з вами дихаємо, і ми почули достатньо багато несподіваного.
Тисніть на плей для відтворення
На одного мешканця Рівненщини припадає понад 8 кілограмів шкідливих викидів.
Це дані головного управління статистики у Рівненській області, станом на 1 червня 18-го року.
Рівне у 2017 році займало 14 позицію серед 39-ти найзагазованіших міст України.
Цікаво, що рівняни навіть просили винести за межі міста одне із підприємств, вважаючи, що воно забруднює повітря. Відповідну петицію зареєстрували на сайті Рівнеради і вона набрала необхідну для розгляду кількість голосів.
Однак, суттєвих наслідків це не мало. А вже цього року, коли інспектори Державної екологічної інспекції через чергову скаргу громадян спробували завітати на те ж саме підприємство, то їх просто не пустили.
Бо планову перевірку проводили торік і, згідно із законом, мають право перевіряти раз на 3 роки.
Про це, а також про європейську практику контролю за якістю повітря на прикладі польського досвіду в ефірі Радіо Трек розповіла начальник відділу контролю водних ресурсів та атмосферного повітря Державної екологічної інспекції у Рівненській області Олена Пісковець.
Ще одним гостем програми «Європейський монітор» на тему «Яким повітрям ми дихаємо у Рівному, і що має змінити асоціація з ЄС», був начальник Рівненського обласного центру гідрометеорології Богдан Масовець.
Відповідно до 361 статті Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, наша держава зобов’язалася впровадити основні положення двох європейських директив:
2008/50/ЄС про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи;
а також 2004/107/ЄС про миш’як, кадмій, ртуть, нікель і поліциклічні ароматичні вуглеводні у атмосферному повітрі.
Наказ щодо моніторингу останнього і порядок його проведення міністерство внутрішніх справ затвердило у лютому.
Говорячи про угоду з ЄС, важливо зазначити, що взагалі поза увагою в Україні залишається низка агресивних та поширених речовин: озон, бензен, миш’як, ртуть.
Не вимірюють в Україні і дрібнодисперсний пил - той, що менше 10 мікрон.
Його джерелом є автомобільні шини, які стираються при русі транспортного засобу.
Він не затримується в носоглотці й не виводиться з кашлем чи чханням, потрапляє глибоко в легені та бронхи. А наночастинки - навіть у мозок.
Імплементація європейських директив передбачає, окрім приведення у відповідність національного законодавства, визначення та класифікацію зон і агломерацій.
Агломераціями у країнах ЄС вважаються міста і передмістя з населенням понад 250 тисяч осіб або інші території відповідно до вимог законодавства.
Якщо в певній зоні чи агломерації рівні забрудників перевищують будь-яку з граничних величин, держава забов’язана розробити план заходів для приведення показника до норми. Якщо показник не перевищено, але є такий ризик – влада розробляє короткострокові плани дій.
Визначення та класифікацію зон та агломерацій Україна має провести до листопада 2018 року. Однак, успіхи примарні.
Оскільки ще жодне із 33-х завдань, які Україна взяла на себе зобов’язання виконати до 2023 року у межах угоди про асоціацію, не зроблене, 15 з них - протерміновані.
Поки ж в Україні не працює європейський принцип «забруднювач платить», передбачений європейськими директивами та Угодою про Асоціацію з ЄС.
Нинішня система в Україні побудована так, що підприємствам-забруднювачам простіше сплатити екологічний податок, аніж витрачати кошти на екологічну модернізацію застарілого обладнання.
І про це відкрито говорить сам Міністр екології та природних ресурсів.
Приміром, максимальний штраф за забруднення екології - 136 гривень.
А найбільше відшкодування збитків, завданих екології, яке заплатило підприємство на Рівненщині – 100 тисяч гривень.
Про це все докладніше у викладеному вище записі нашої програми.
Ця публікація підготовлена в рамках проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid), який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та "Європейською правдою".
Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Радіо Трек і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.
Радіо Трек: НОВИНИ
