«Сьогодні серце болить так само, як і тоді». У Рівному розповідали про Героїв Небесної Сотні
Рідні та близькі полеглих ділились особистими спогадами про них
Родичі та друзі загиблих на Майдані сьогодні зібралися, щоб вшанувати пам’ять героїв Небесної Сотні. Захід «Рівненщина пам’ятає» відбувся в залі-експозиції буремним подіям у Києві 2014-го, що у Рівненському краєзнавчому музеї.
У понеділок, 20 лютого, коли в Україні – день пам’яті загиблих під час розстрілів у Києві, усі поїдуть до столиці, тому зустрітись із близькими героїв вирішили сьгодні, говорить завідувач сектором новітньої історії музею Оксана Яремчук:
На жаль, внаслідок силового протистояння під час подій на Євромайдані у Києві 18-20 лютого 14-го року Рівненщина втратила чотирьох Героїв Небесної Сотні: Арутюняна Георгія, Городнюка Івана, Опанасюка Валерія, Храпаченка Олександра.
Ми вирішили не бути осторонь та долучитись до вшанування цих Героїв Небесної Сотні в нашому музеї. Зрозуміло, що 20 лютого велика кількість людей поїде на Майдан, щоб вшанувати пам’ять усієї Небесної Сотні.
Більшість близьких героям людей не захотіли виступати перед публікою, адже не могли стримати сліз. Ті, хто все ж впорались із емоціями, розповіли історії знайомства та спільної молодості з загиблими.
Георгія Арутюняна знали під псевдонімом «Кавказ». Куля влучила в нього якраз тоді, коли він кидав шини у барикаду. На захід прийшла донька дружини Георгія Арутюняна Анна Адамчук і її маленька сестричка Ашхен - рідна донька Георгія.
Хлопець з Березного, Іван Городнюк, був на Майдані з перших днів. 20 лютого 2014 року внаслідок сильного побиття беркутівцями та сильного обмороження у нього не витримало серце. Його друг Богдан Кукурудза входить до складу добровольчого батальйону в зоні АТО. Чоловік впевнений, що Іван пішов би з ним, якби лишився живий:
Я навіть не можу підібрати слів. Це якось в голові не вкладається. Здається, що поїдеш в Березне і його там зустрінеш. Майже вся 35 сотня стала учасниками АТО, я не сумніваюсь, що Іван пішов би з ними.
Олександр познайомився із Валерієм Опанасюком у рейсовій маршрутці, коли їхали на Майдан:
Він був надзвичайно щирою людиною. Стояти на барикадах на тих, що організатори Майдану ставили. Потім інші йшли спати, а він міг ще стояти на Грушевського. Одного разу "Беркут" штурмував мітингувальників і ми опинилися біля воріт стадіону.
Коли зрівнялися колони беркутівців і почали нас відтісняти, Валерій мав на собі прапор. Це небезпечно, адже стріляли найбільше по тих, на кому було щось із національною символікою. Таких найлегше вичислити. Але він не кинув прапор. Для нього це було не просто словом, а символом.
Рідні Олександра Храпаченка передали його особисті речі музею.
З присутніх були його батько та двоюрідний дід.
«Сьогодні серце болить так само, як і тоді», - говорить Володимир Храпаченко, тато Олександра .
Також прийшов друг юності Олександра Храпаченка – Ельдар:
Саша завжди був лідером. Брав участь в усіх заходах в університеті. Ми були вискочками (усміхається) і нам подобалось бути вискочками.
Колись ми з Сашею ставили виставу, мого героя там били палками, і згодом мене побили на Майдані. Майже, як у тій виставі. Для вистави Олександр написав такі слова:
Коли сльози крізь стелі ллються,
Не до кохання тут, не до любві.
Ти цілуєш мене, Країно,
твої губи в моїй крові.
На жаль, так і сталося.
Про Храпаченка можна дізнатися не лише з його віршів. Школярка з Рівного Анна Яремчук написала біографію героя. Особисто вона не була з ним знайома, але почула розповіді та не змогла залишитись осторонь, говорить дівчина:
Я спілкувалася із його рідними та друзями, а потім приходила додому і плакала. Це настільки щира людина, я не можу описати, яке тепер значення він має для мене. І герой, і романтик. Я спілкувалась із одним його другом. Той хотів їхати в Київ з Олександром, і казав йому: «Я поїду з тобою! - а він відповів: – Ні ти не поїдеш, у тебе є дружина, дитина. А я поїду».
Потім усі присутні рушили до актової зали музею, щоб побачити фільм, в основі якого лежить історія Олександра «Саша Х. Крила на Майдані». Хлопець загинув 20 лютого 2014 року в Києві, від кулі, випущеної з готелю «Україна».
Радіо Трек: НОВИНИ
