Російські найманці у березні позбавили життя дев’ятьох українських воїнів. Ким вони були? (ФОТО)

Кожен із загиблих мав родину, плани на майбутнє, яким не судилося стати реальністю

Про кожного із полеглих нам нагадує сайт АрміяInform

Перша бойова втрата Збройних Сил на Донбасі в березні - 10 березня загинув Володимир Онопрієнко.

Довідково. Командир бойової машини 24-го ОШБ «Айдар» 53-ї ОМБр старший солдат Володимир Онопрієнко народився 25 травня 1977 року в Драбові Черкаської області. 

Торік у квітні 43-річний захисник був призваний на військову службу Драбівським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки за контрактом. 

10 березня Володимир дістав важке поранення внаслідок обстрілу з боку збройних формувань Російської Федерації в районі населеного пункту Старогнатівка. Йому оперативно надали  медичну допомогу та, на жаль, врятувати його життя так і не вдалося. 

Місцеві згадують земляка як порядного та працьовитого чоловіка, який все життя прожив на Драбівщині і добровільно вирішив піти на захист рідного краю.

У полеглого захисника залишилися матір, дружина і дочка.

12 березня загинув тридцятирічний Олександр Пекур.

Військовий загинув під час обстрілу в районі Мар’їнки внаслідок ворожого снайперського вогню. Куля влучила в серце військовослужбовця. 

Довідково.  Йому було лише 30 років. Він — мешканець с. Гурівщина Бучанського району Київської області. 

Служив Олександр на посаді номера обслуги гранатометного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки одного з батальйонів ОК «Північ». До Збройних Сил України воїн потрапив після навчання. У 2015 році під час мобілізації знову пішов у військо — і відразу на передову, під Зайцеве. Брав участь в антитерористичній операції.

У загиблого воїна залишилися батьки і брат. За словами друзів та рідних, він  мріяв про власну родину…

Ховали військовослужбовця в рідному селі на Київщині. Біля рідної хати зібралися сотні друзів, побратимів, військовослужбовців.

18 березня не стало воїна з Хмельниччини. 

Віктор  Пасєка в останній день свого життя приготував побратимам смачний український борщ, та сам його так і не скуштував…

На Сході країни під час обстрілу позицій української армії збройними формуваннями Російської Федерації 18 березня неподалік населеного пункту Південне був смертельно поранений Віктор Пасєка.

Довідково. Народився Віктор Пасєка 8 червня 1965 в  селі Мончинці Красилівського району Хмельницької області. Молодший сержант, командир бойової машини — командир відділення 2-ї гірсько-штурмової роти 109-го ОГШБ 10-ї ОГШБр.

Молодший сержант Віктор Пасєка, військовослужбовець служби за контрактом, дістав вогнепальне кульове поранення. Воїну оперативно надали першу медичну допомогу, та, на жаль, врятувати життя не вдалося.

Поховали воїна у Хмельницькому  — на Алеї Слави кладовища в мікрорайоні Ракове. Попрощатися із ним, крім рідних і близьких, прийшли його бойові побратими, представники оперативного командування «Захід», керівництво Хмельницького гарнізону, місцевих органів самоврядування, представники патріотичних громадських організацій, волонтери, духовенство та містяни.

Яким же був Віктор для побратимів, розповів  головний сержант 3-го гірсько-штурмового взводу Денис. 

Багатьом з нас за віком і багатим життєвим досвідом він був як батько, тому й кликали ми його — дядя Вітя. Це прекрасна, добра й чуйна людина. Дуже сильно любив своїх онуків, дочку свою любив, постійно про них розповідав…. У серпні 2021 планував звільнятися, хотів бути біля внуків Артема і Владислава, бачити, як вони ростуть і мужніють, —  сказав він під час церемонії прощання з бійцем.

19 березня не стало Андрія Грабара.

25-річний айтівець з позивним «Танчик» загинув внаслідок обстрілу позицій ВОП з мінометів та гранатометів різних систем з боку російських найманців поблизу селища Водяне. Позицію, на якій перебував молодший сержант Грабар, обстрілювали зі 120-мм мінометів та гранатометів різних систем.

Довідково. Народився 14 вересня 1995. Мешканець м. Миколаїв. Молодший сержант підрозділу 36-ї ОБрМП.

Він вільно володів англійською, багато читав, надихав побратимів. Роки війни зробили його справжнім професіоналом військової справи. Андрій навіть задумався про вступ до військового вишу… 

20 березня від кулі снайпера загинув мешканець Кропивницького Кирило Биковський.

У Кропивницькому нa будівлях підприємств, устaнoв тa oргaнізaцій приспустили держaвні прапори, а в oблaснoму центрі oбмежили прoведення рoзвaжaльних зaхoдів… Так містo прoщaлoся із зaгиблим у райoні прoведення oперaції Об’єднaних сил крoпивничaнинoм сoлдaтoм Збрoйних Сил Укрaїни Кирилoм Бикoвським.

Довідково. Народився 17 травня 1992, він — мешканець міста Кропивницький. Закінчив ЗОШ № 24, середню освіту здобув у Вищому професійному училищі   № 4. У 2011 році вступив до лав ЗСУ на службу за контрактом. Солдат, навідник підрозділу 109-го ОГШБ 10-ї ОГШБр. У районі проведення ООС — починаючи з 2018 року. 

Загинув він 20 березня в районі населеного пункту Шуми Торецької міськради Донецької області. Життя вoїнa, якoму булo всього 28 рoків, oбірвaлa великoкaлібернa куля вoрoжoгo снaйперa. Воїну оперативно надали першу медичну допомогу, але від зазнаних поранень він помер під час евакуації до медичного закладу. 

Побратими згадують, що 28-річний Кирило  був щирою, відкритою, цілеспрямованою, людиною та понад усе — любив життя. Був хорошим товаришем і бойовим побратимом, завжди готовим прийти на допомогу іншим.

Воїн до кінця з честю та гідністю виконав свій військовий обов’язок. Пoхoвaли його нa Aлеї пoчесних вoїнських пoхoвaнь Рівнянськoгo клaдoвищa. 

У загиблого залишилися мати та сестри.

26 березня захисники окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» втратили чотирьох бойових побратимів, серед яких і мешканець Рівненщини.

Максим Абрамович з Дубровиці був активним спортсменом, вихованцем школи бойового гопака.

Довідково. 27 років, мешканець м. Дубровиця Рівненської області. Максим навчався в Дубровицькій ЗОШ № 2, був гарним учнем, активним спортсменом, вихованцем школи «Бойового гопака» та представляв нашу Дубровичину на різних змаганнях. Навчався в Харківському університеті.

Старший сержант з 2017-го по 2020 рік проходив службу у ЗС України за контрактом та брав участь у бойових діях в АТО. У грудні 2020 року знову став на захист країни, підписавши новий контракт. 

Нагороджений відзнакою Президента України «Учасник АТО» та медаллю «За звитягу та вірність». 

У загиблого залишилася мати. В останню путь захисника односельці проводжали на колінах.

Серед загиблих 26 березня - Серед загиблих — командир групи розмінування з Об’єднаного навчально-тренувального центру Командування Сил підтримки підполковник Сергій Коваль.

Підполковник Коваль Сергій Васильович — командир загону пошуку та знешкодження саморобних вибухових пристроїв 143-го центру розмінування. Випускник Кам’янець-Подільського військово-інженерного інституту. Все своє професійне життя присвятив Збройним Силам. Службу в армії він почав зі звання командира взводу розмінування і дослужився до командира загону пошуку і знешкодження саморобних вибухових пристроїв.

Мав досвід участі в миротворчих операціях. З початку російсько-української війни — учасник АТО/ООС. Неодноразово був удостоєний відомчих відзнак та нагород. 

Полеглий Сергій Барнич народився в Калуші  Івано-Франківської області. 11 січня йому виповнилось 47 років. Після закінчення середньої школи № 7 вступив у Калуський хіміко-технологічний технікум. Тут у 1993 році здобув спеціальність техніка-електрика. Одруженим не був.

У 2015 році Сергій був призваний за частковою мобілізацією і віддано виконував свій обов’язок перед Батьківщиною до 22 липня 2016 року. Уклав контракт на військову службу у 109-й гірсько-штурмовий батальйон 10-ї гірсько-штурмової бригади на посаду сапера (розмінування). 

У грудні 2020-го року з нагоди 4-ї річниці створення 109-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї гірсько-штурмової бригади Сергій Барнич був нагороджений медаллю «За гідність та патріотизм».

Загиблий в ООС Гайченко Сергій — уродженець села Михайлівка Синельниківського району Дніпропетровської області.

Йому було лише 27.

Довідково.  Старший солдат, командир БМП підрозділу 10-ї ОГШБр. Військову службу за контрактом розпочав у 2015 році в Окремому президентському полку України. 20 вересня 2019 року був знову призваний на військову службу. 24 серпня 2016 року брав активну участь у підготовці та проведенні параду військ з нагоди 25-ї річниці незалежності України.

Сергій мав багато друзів, був справжнім патріотом України.

Пишаємося нашим земляком, який мужньо боронив свободу та незалежність України. Пам’ять про його подвиг вічно житиме в наших серцях.  Раївська громада висловлює щирі співчуття матері Гайченко Олені Іванівні, рідним та близьким з приводу великої втрати, — йдеться в повідомленні земляків воїна. 

Слава Героям і вічна пам’ять!

Наші новини у Telegram. Номер Радіо ТРЕК у Viber: 063-73-4-106-4

Радіо Трек: НОВИНИ

Радіо ТРЕК у Telegram · Twitter · Facebook.
Viber: 063-734-106-4

Оксана Герасимчук

Відкрити плей-лист

У Рівному згубився песик Арчі

Вчора зник йоркширський тер'єр сріблястого окрасу, Арчі. Собаку бачили в районі Політону, Автовокзалу Обласної лікарні.  Прохання повернути за винагороду.

Знайдено паспорт на прізвище Федорчук

У Рівному на вул. Київська в районі Спорттоварів знайдено паспорт, на прізвище Федорчук Юрій. Власник може звертатися за номером

Знайдено посвідчення з інвалідності на прізвище Ющук

Знайдено посвідчення з інвалідності другої групи на імʼя Ющук Олександр Миколайович та банківську картку ПриватБанк.  

Більше оголошень