Рівне має свою «Личаківку», але у Львові вона заробляє, у нас - занепадає
Мова йде про найстаріше кладовище міста - Грабник
Кладовище Грабник у Рівному
Від 10 до 25 гривень коштує вхідний квиток на найстаріше кладовище Львова – Личаківське, яке давно стало своєрідним музеєм надмогильної скульптури і архітектури під відкритим небом. Також тут заробляють на фото-, відеозйомці, за яку беруть з людини 10 гривень, та на екскурсіях, вартість яких від 100 до 150 гривень, і 200 гривень - у разі, якщо рухатися кладовищем на електромобілі. У Личаківському музеї-некрополі також можна придбати карту-схему кладовища за 15 гривень і путівник по ньому за 48 гривень.
Завдяки цим надходженням музей має кошти на поточний ремонт пам’ятників кладовища. Тож тут щорічно здійснюють підняття, вирівнювання і встановлення пам’ятників, що перебувають у аварійному стані. Реставраційні роботи також здійснюють за спонсорські кошти, в тому числі громадських організацій, професійних та національних товариств України.
Личаківське кладовище у Львові
А ось рівненське найстаріше існуюче кладовище Грабник просто-напросто руйнується і занепадає, хоча про можливість його використання як туристичної родзинки міста говорили ще два роки тому. Порушував цю тему тодішній начальник міського управління культури і туризму Валерій Марченко. Але Марченко з посади звільнився. І досі до цієї теми більше ніхто не повертався.
Втім, у Рівному є люди, які зацікавлені у тому, щоб кладовище Грабник не зникло. Це працівник Рівненського обласного краєзнавчого музею Галина Данильчук:
Кладовище Грабник – це сторінка нашої історії. Поховання на ньому розпочалися у 19 столітті і завершилися в середині 20 століття. Останні були у 1964-1965 роках минулого століття. Хто тут похований? Відомі у Рівному люди. Це і батько письменника Володимира Короленка, який жив у Рівному і свої враження про місто виклав у відомому творі «Діти підземелля». Це відомі у місті лікарі Микола Прохоров, Олександр Виноградов, військові офіцери, у тому числі генерали, чиновники царської доби, які управляли нашим містом тощо. Загалом там значиться 1800 поховань. З них мені вдалося встановити 400 імен.
Стан кладовища нині, за словами Галини Данильчук, жалюгідний і жахливий. Там поруйновано пам’ятники, могили, знесено хрести. В час, коли за копійки здавали метал, на кладовищі повиривали огорожі, хрести, металеві таблички.
На Грабнику збирається молодь, яка залишає після себе недопалки, шприци. Шукають тут притулку і безхатченки.
Але так, вважає Галина Данильчук, не повинно бути:
Ми б хотіли, щоб на кладовище Грабник рівняни приходили подивитися історію, щоб це стало туристичним об’єктом, меморіалом пам’яті туристичним, як Личаківка у Львові, як Байкове кладовище у Києві. Що, найперше, потрібно? Це дослідження і, звичайно, мати відповідне навіть ілюстроване видання. Є в нас така книга-альбом, видана коштом поляків про польські поховання в Рівному. Автор її - Чеслав Хитрий, рівнянин, журналіст. Я би бачила це ширше, навіть більш популярно, щоб це був і довідник, і цікава річ із нарисами. І одночасно треба робити все, щоб зберегти це кладовище, не дати руйнуватися далі.
На думку Галини Данильчук, кошти на це можна знайти, беручи участь у міжнародних проектах фінансування. І, наскільки їй відомо, у міському управлінні культури і туризму мають намір залучити для збереження, музеєфікації, реставрації кладовища Грабник європейські кошти.
Окрім цього, кошти могли б надходити від екскурсій на кладовище:
Кожна копійка, вкладена туристом, могла б піти на озеленення, збереження, на квіти. Хто б міг збирати ці кошти, організовувати екскурсії? Є працівники підрозділів охорони культурної спадщини при міському, обласному управліннях культури. Вони могли б це робити.
На Личаківському кладовищі у Львові влаштовують екскурсії
Радіо Трек: НОВИНИ