Про безпеку нових майбутніх енергоблоків, водні ресурси та джерела фінансування розповів гендиректор ХАЕС Андрій Козюра
Актуальні питання про добудову двох енергоблоків, які дадуть тисячі нових робочих місць
Про нові плани та очікування у 2021 році гендиректор ХАЕС розповів в інтерв’ю газеті Перспектива.
– Чому атомники наполягають на спорудженні цих енергоблоків?
– Потужність нових енергоблоків становитиме 2 млн кВт, тобто подвоїть потенціал Хмельницької АЕС за умови роботи усіх чотирьох енергоблоків. Уведення у дію двох нових мільйонників варто розглядати у контексті розвитку економіки держави. 50 відсотків електроенергії в Україні генерується атомними електростанціями. І на даний час таку частку неможливо замінити жодним іншим виробником електроенергії, саме тому варто вже сьогодні задуматись, що у 2030 році гостро виникне потреба заміщення, або ж примноження (економіка має розвиватись) наявних потужностей.
За відсутності потужного джерела електроенергії ми постанемо перед енергетичною кризою, нестачею електроенергії для усіх споживачів.
– Але ж вартість добудови досить значна. Звідки взяти кошти на таке будівництво?
– Вартість будівництва третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС складає 75 млрд грн. Розглядається декілька варіантів фінансування. По-перше, це власні кошти ДП «НАЕК «Енергоатом». Додавши лише 20 копійок до поточної вартості електроенергії, що виробляється АЕС, отримаємо 74 копійки. Це у півтора раза менше собівартості електроенергії інших виробників на енергоринку України. Інший варіант – цільова надбавка, що передбачає отримання кредитів, випуск облігацій тощо. Добудова енергоблоків Хмельницької АЕС – це потужний поштовх для розвитку економіки. До будівництва енергоблоків залучаються різні галузі: машинобудування, електротехніка, металургія, будівництво і транспорт. Загалом, буде створено близько 100 тисяч нових робочих місць. Два нові енергоблоки щороку генеруватимуть 14 млрд кВт*г електроенергії. Нині таку кількість електроенергії споживають п’ять областей України. Тобто тільки за рахунок цих енергоблоків п’ята частина держави не матиме проблем із електроенергією.
– Зведені у 80-их роках минулого сторіччя будівельні конструкції 3 та 4 енергоблоків ХАЕС не були законсервовані, тобто протягом десятиріч не були захищені від погодних впливів. Чи безпечно використовувати такі будівельні конструкції як «фундамент» для ядерних реакторів і чи витримають вони ще 40-60 років експлуатації?
– У зв’язку із прийняттям Верховною Радою у 1990 році рішення про мораторій на будівництво нових ядерних об’єктів, будівельні роботи на третьому і четвертому енергоблоках були призупинені. Після зняття мораторію, у 2006-2007 роках ПАТ КІЕП виконало обстеження технічного стану будівельних конструкцій, будівель та споруд енергоблоків №3,4 Хмельницької АЕС. За результатами обстеження встановлено, що конструкції будівель і споруд значних дефектів не мають, а незначні дефекти усуваються шляхом виконання ремонтно-відновлювальних робіт або заміною окремих конструкцій. У результаті були обрані технології виконання ремонтновідновлювальних робіт. І вони виконувались на енергоблоці №3 у 2008-2013 роках. Зокрема відновлено м’яку покрівлю, очищено, поґрунтовано і пофарбовано будівельні металоконструкції від продуктів корозії, закрито теплові контури будівлі реакторного відділення (РВ) та блочної насосної станції, проведено ремонт поверхонь залізобетонних конструкцій, монтаж системи тимчасового опалення реакторного відділення, тимчасових трубопроводів стисненого повітря реакторного та турбінного відділень.
На даний час укладено договір з АТ КІЕП для проведення актуалізації обстеження і підтвердження довговічності та надійності будівельних конструкцій, будівель та споруд енергоблоків №3,4 Хмельницької АЕС.
– Яка реакторна установка буде в основі енергоблоків, враховуючи вимоги та підходи до ядерної та радіаційної безпеки після аварій на енергоблоках Чорнобильської АЕС та АЕС Фукусіма?
– На даний час прийнято рішення про застосування у проекті енергоблоків №3,4 реакторної установки ВВЕР-1000 Skoda JS a.s. (Чеська Республіка). Цей тип реакторної установки відповідає усім критеріям вибору. Більше того, в проекті реакторної установки ВВЕР-1000 Skoda JS a.s. будуть реалізовані всі заходи щодо підвищення безпеки й надійності відповідно до «Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій України».
Отже, при спорудженні енергоблоків №3,4 Хмельницької АЕС планується втілення додаткових систем та заходів із підвищення безпеки, серед яких система видалення водню із гермооб’єму (ГО), мобільні установки живлення, система пасивного відведення тепла з ГО, система контролюючого скиду тиску з ГО, система охолодження корпусу реактора та додаткові резервні дизельні електростанції.
– Є припущення, що для охолодження чотирьох реакторів на Хмельницькій АЕС не вистачатиме води. Чи відповідає це дійсності та як вирішуватиметься питання охолодження реакторів?
– Проектні можливості охолодження 4 енергоблоків закладувались у первісний проект ще за часів СРСР. Впродовж 2007-2008 років спеціалістами ПАТ КІЕП із залученням фахівців ВАТ «Львів ОРГРЕС», ВАТ «Укрводпроект» та «УкрНДІЕП», виконувалося обстеження ставка-охолоджувача. Отримані розрахунки показали, що ставок-охолоджувач в змозі забезпечити навантаження 3000-3240 МВт. Для забезпечення потужності 4000 МВт необхідно збудувати направляючу дамбу, між холодним та гарячим каналами, довжина якої складе 1300 м. І ми це обов’язково зробимо.
– У ЗМІ неодноразово писали про призначення енергоблоків ХАЕС для експорту електроенергії в Європу, так званий проект «Енергоміст «Україна – ЄС». Яка доцільність такої постановки питання?
– Синхронізація роботи енергетичної системи України із європейською системою (ENTSO-E) – важливий напрям діяльності компанії. У межах проєкту передбачено переключення енергоблока №2 Хмельницької АЕС з ОЕС України на ENTSO-E та експорт електроенергії у Польщу (Жешув). Зазначеного можна досягнути шляхом відновлення ЛЕП 750 ХАЕС-Жешув, та забезпечення зв’язку з уже існуючим Бурштинським «енергоостровом» з країнами ЄС (Угорщина, Румунія, Словаччина). Реалізація цього проекту дозволить отримати технічну можливість експорту електроенергії до ЄС в обсязі 12,7 млрд. кВт*год на рік. Для координації зусиль всіх учасників проекту розроблено «Графік виконання заходів для реалізації проєкту «Енергетичний міст «Україна – Європейський Союз». За яким на ВП ХАЕС заплановано виконати наступні заходи:
- Розробка проєктно-конструкторської документації та затвердження Проєкту – 2021рік.
- Постачання основного обладнання – лютий 2021 року – 2022 рік.
- Проведення будівельно-монтажних та пуско-налагоджувальних робіт щодо забезпечення резервного живлення власних потреб енергоблока №2 ВП ХАЕС – серпень-грудень 2021 року.
- Проведення будівельно-монтажних робіт та пуско-налагоджувальних робіт з реконструкції загальностанційного розподільчого пристрою 750 кВ «Хмельницька АЕС» – лютий 2021 року – квітень 2022 року.
– Яким Ви бачите подальший розвиток ядерної енергетики України та місце у ній ХАЕС?
– Розвиток атомної енергетики передбачений Енергетичною стратегією України. Атомна енергетика – це безпечна, екологічна та дешева електроенергія для населення. Ми бачимо Хмельницьку АЕС потужним 4-блочним підприємством, яке працює на благо людей і України.
Наші новини у Тelegram. Номер Радіо ТРЕК у Viber: 063-73-4-106-4
Радіо Трек: НОВИНИ
