Педагог школи №20 м. Рівне отримав посох Захара Беркута (6 ФОТО)

Педагог-організатор Захар Сидорук

Наш герой сам повідомляє про радісну подію у себе на ФБ.

За фахом він – педагог-організатор, але, вочевидь, із певними кінематографічними та сценарними здібностями.

Отже Захар Сидорук пише:

Найкрутіший розіграш від творців фільму «Захар Беркут».

 

Я став переможцем конкурсу та отримав дійсно крутий трофей – посох Захара Беркута!

 

Умовами конкурсу: написати предісторію вигаданого спеціально для фільму персонажа Богуна.

 

Тому щоб написати достовірно – перечитав книгу та двічі подивився фільм.

 

В моїй історії переплів історичні факти, сюжет книги та прив'язав до фільму.

Захар Сидорук

Далі Захар Сидорук подає передісторію – себто те, що передувало чи могло б передувати подіям, описаним у фільмі.

Ось його переможна історія:

Рік 1223. Монгольська орда перетинає межі Русі. Волинський князь Данило Романович відправляє свою дружину в поміч князю Мстиславу Удатному та його синові Всеволоду задля стримання нашестя. Незважаючи на чисельну перевагу ворога, лицарі руські успішно вели оборону та наступ. Здавалося, що перемога – це питання часу.


Під час затишшя після багатогодинних кровавих змагань зібралися князі та воєначальники на нараду. Втішені своїми результатами, ніхто не помітив, що на в наметі бракувало одного – Тугара Вовка.


Ніч перед світанням монголи зчинили несподівану атаку, застосувавши невідому раніше тактику. Було таке враження, що їхні полководці знали ходи русичів. Висновок один – зрада.
Війська князів зазнали нищівної поразки. Монголи вирізали всіх до останнього, усіх поранених вбивали, полонених не брали. Земля була просякла кров'ю дружинників, тіла яких вороги покинули лежати на поїдок хижим звірам.

Монголи рушили назад для укомплектування більшого війська, більшої сили, більшої загрози.
Згодом тією пустелею смерті проходив старець, шукав, може, хто ще живий. Після годин пошуків серед спочилих він таки знайшов пульс воїна із закривавленою головою. Старець обробив його рану, щоб дорогою не стік кров'ю, поклав на коня і рушив до свого прихистку.


Тиждень не приходив до тями воїн. На щастя, старець мав секретні знання, які йому ще колись повідав один подорожній лікар (здається його звали Захар).

 

Коли воїн отямився він нічого не пам'ятав про те, як тут опинився, що було до цього. Ба більше він навіть не знав, як його звуть.

 

Тому старець дав йому нове ім’я – Богун. Той, що славить Бога. Аби врятований не забував, кому завдячує життям.
- Для великих діл Господь тебе зберіг!

 

Богун не дуже вірив у такі пророцтва, але відчував, що його переповнює якесь очікування та неспокій, які ніби язиками полум'я огортали його душу.

Дні реабілітації потроху минали. Богун набирався сил (хоч його досі мучили жахіття – сни про страшну битву). З часом він прилучився до громади, до її звичаїв, почав приносити користь, ходив на полювання. Сам не відаючи звідки, він вправно володів усілякою зброєю та мисливським знаряддям.

 

Щось мужнє було в його очах і лицарське в рисах обличчя, що не могло не приваблювати місцевого дівоцтва. Так, за рік перебування у селищі, Богун одружився з прекрасною дівчиною – Ланою. Незабаром вона стала виношувати їхнього первістка.

 

Продовження:
8 років тішився Богун спокійним сімейним життям, страхи потроху розвіювалися…
Щорічно на початку весни громада оголошувала велике полювання. Всі молоді парубки збиралися на лови. Старші змагалися на здобуття кращої здобичі, а молоді проходили випробовування першою крові. У дальні ліси чекала їх дорога. Там далеко від дому Богун відчув щось дивне - інтуїція йому говорила про лихо, яке не за горами. Він не втерпів і побіг додому. Хлопці жартували: «Що так швидко здався?». Але Богуну було байдуже, йому нутро кричало про небезпеку, тож хлопці пішли слідом - надто переконливо він говорив їм про своє чуття.


Коли вони прибули на місце, то не змогли його впізнати: вогняні завіси диму, зруйновані хати та роздерті тіла літніх людей, жінок і дітей. Серед них і рідня Богуна – дружина. Коли розбитий болем він увійшов у дім, окрім мертвої дружини та доньки, на підлозі лежав помираючий дід-знахар.
- Монголи! – повідав він. - Тримай, сину, це твоє.
Він передав йому Княжий Хрест.
- Це було на тобі, коли я тебе знайшов. Твоя доля тебе знайшла, я знав, що цей день настане.

Після масового похорону, молоді чоловіки почували, що сенс їхнього життя згорів разом із рідними. Хоч Богун теж був у розпачі, та все ж в ньому повнилося щось більше – безумна лють, жага помсти . Тепер він пригадав, ким він був.

 

Богун скликає хлопців і дає їм новий стимул.
- Озброїмось та дамо помсту монголам. Оскільки нас не так багато, потрібно залучитись підтримкою в інших громад. Ми швидші за них, тому будемо йти на випере, аби зустріти їх зі всією люб’язністю.


Так і було. Чимало загонів та таборів монголів постраждало від рук малої армії Богуна. Вороги вже почали складати легенди про злих духів Смерті, які крадуться у пітьмі і ріжуть синів Великого Чингісхана.

 

А найстрашнішим для них була постать Богуна (він не залишив собі своє справжнє ім'я Всеволод, оскільки вважав, що та людина померла в битві під Калцею). Вони настільки його боялися і поважали водночас, що для них було за честь спіймати його живим, аби віддати на страту до самого Хана.

 

Гордовитий син Бурунди зголосився очолити загін проти Богуна і його війська. Щоб спіймати їх, вони придумали хитрий план – приманку.

 

В ту ніч всі зійшлися в єдиному поєдинку. Недалеко від славнозвісної Тухлі в одному селищі переховувалися хлопці Богуна. Але сили монголів були значно більшим за чисельністю. Монголи вирізали всі бойові сили, окрім самого Богуна, якому судилося здійснити своє призначення в іншому місці…

Захар Сидо рук і посох Захара Беркута

Наші новини у ТelegramНомер у Viber: 063-73-4-106-4

Радіо Трек: НОВИНИ

Радіо ТРЕК у Telegram · Twitter · Facebook.
Viber: 063-734-106-4
Микола Кульчинський

Микола Кульчинський

Відкрити плей-лист

У Рівному згубився песик Арчі

Вчора зник йоркширський тер'єр сріблястого окрасу, Арчі. Собаку бачили в районі Політону, Автовокзалу Обласної лікарні.  Прохання повернути за винагороду.

Знайдено паспорт на прізвище Федорчук

У Рівному на вул. Київська в районі Спорттоварів знайдено паспорт, на прізвище Федорчук Юрій. Власник може звертатися за номером

Знайдено посвідчення з інвалідності на прізвище Ющук

Знайдено посвідчення з інвалідності другої групи на імʼя Ющук Олександр Миколайович та банківську картку ПриватБанк.  

Більше оголошень