Поранений на рівненському полігоні: «Не було подвійного заряджання, зате міна - 1979 року»
У Міноборони обрали не ту офіційну версію
У Міністерстві оборони стверджують, що причиною вибуху міномета «Молот» на полігоні у Рівненській області 6 липня стало його подвійне заряджання. Про це заявив заступник міністра оборони Ігор Павловський на засіданні комітету з нацбезпеки і оборони.
«Громадське» взяло інтерв'ю у війського Віталія Продуна. Він – один із постраждалих від вибуху міни міномету «Молот» під час військових навчань на Рівненському полігоні.
Військовий заперечує, що в мінометі до заряджання могла бути міна. Каже, що справжня причина в старих боєприпасах, які не можна було використовувати.
Віталій внаслідок вибуху отримав осколкові поранення ніг та спини. Зараз мінометник проходить реабілітацію в госпіталі в Миколаєві, пише видання. Далі його слова з відео. Спершу ми подаємо факти щодо міномету. Нижче – опис самого вибуху.
Не було там подвійного заряджання. Три людини, у тому числі й командир, дивилися в ствол. Ми повинні кожен раз перевіряти, чи була міна в стволі. Вони хочуть казати, що там був людський фактор, але там ми все перевіряли. Чому була проблема з боєприпасами - міна там була 1979 року. Їх заборонено використовувати.
Коли приїхала комісія, раптово зникли дві міни, і раптово з’явилася вибухівка 84-го року. Чому, коли приїхала комісія – зникли документи командира батареї на стрільбу: акти, дозволи на стрільбу, міри безпеки, допуски всі, акти технічного стану міномета, боєприпасів – вони зникли. Лишилися бойовий наказ, ще кілька документів і мапа, яку я особисто малював. Тут дуже багато питань.
Я пролетів два-три метри. В мене спина вся в осколках, 9 шитих ран. Поранення переважно там, де не було бронежилета. Він мене фактично врятував. Було також двоє 200-х. В них шансів не було. Командир працював з магнітними пристроями – бусоллями, наводив міномет. Він не міг бути в бронежилеті. І просто не встиг його одягнути.
Біля мене метра півтора лежав комбат. Я таки встав, скинув броник, доповз навколішки, петляючи. Впав біля машини.
Викликаю командира, а він взагалі не зрозумів.
Думав, що це навчальна тривога. Мені передзвонює начальник штабу, запитує, що сталося. Я кажу: «Бачу тільки 7 поранених, з них 5 «тяжких». Інших не бачу. Я сам поранений, я не можу рухатися, кажу йому. Викликали медиків, військовослужбовці, які вціліли та могли себе перев’язати, зробили це чітко. Сказати, що там всі були перелякані – це неправда. Усі чітко знали свою роботу, робили все за алгоритмом. Одного хлопця не довезли, у нього шансів практично не було. В мене було кілька тюбиків знеболюючого – собі вколов, товаришу вколов. Трьох з командиром ми втратили, троє стали інвалідами, які найтяжчі поранення мали.
Радіо Трек: НОВИНИ
