«Критикують провокатори», - влада про розкритикований городянами майбутній пам'ятник у центрі Дубна
У райцентрі Дубно на Рівненщині збираються встановити пам'ятник борцям за волю і незалежність України. Дехто з городян його розкритикував і навіть закликав виходити на майдан, щоб протестувати проти нової скульптури
Майдан Незалежності у Дубні
Дехто з городян у соцмережі Фейсбук розкритикував скульпутру, яку збираються встановити у центрі Дубна. Ми писали про це у публікації Проти «козака, який здається і на переляканому коні» дубенчан закликали виходити на Майдан
Ці несхвальні відгуки дубенчан прокоментував заступник міського голови Дубна Василь Скринчук:
Оці думки, які звучать, - це їхня особиста думка, і вони - на їхній совісті. Всі ті закиди, що хвіст не так у коня, чи дивиться не туди, - це суб’єктивні враження громадян, які, може, не мають особливого стосунку до архітектури. Ну, в кожної людини є свій погляд. Була критика стосовно того, що козак тримає над собою шаблю в піхвах і висмикує. Вони стверджують, що це ознака приниження. Хоча насправді цей жест означає тільки одне: козак підготувався до останнього свого бою. Тобто він піднімає шаблю з піхвами, викидає їх і більше вони не потрібні. Всі ці звинувачення, які лунають, не можна видавати за думку всієї громади. Це говорить якась частина корисно стурбованих диванних патріотів і вдало замаскованих провокаторів, бо у міського голови є якісь опоненти, які намагаються йому нашкодити і вдаються до всіх можливих засобів.
Василь Скринчук пояснив, що ідея встановлення цього пам'ятника виникла ще 20 років тому. Тодішній міський голова Дубна Едуард Шубін хотів гідно вшанувати 900-ліття міста, причому не тільки заходами, а зробити щось таке, що назавжди запам’ятається дубенчанам. Тож після консультацій з фахівцями, депутатами, громадськістю, було вирішено повністю реконструюварти центральний майдан міста і встановити на ньому величний пам’ятник. І у 1996 році Дубенський міськвиконком влаштував всеукраїнський конкурс на проект такого пам'ятника.
Розповідає Василь Скринчук:
На розгляд журі, до складу якого входили три академіки, членкори, професори в галузі архітектури і скульптури, громадські діячі Дубна та Рівного, було подано понад 10 робіт творчими колективами Києва, Дубна, Чернівців. Роботи протягом місяця експонувалися в залі засідань міськивконкому. Відвідувачі залишали свої думки у книзі відгуків, яку пізніше було передано у державний історико-культурний заповідник на вічне зберігання. У ЗМІ висвітлювалося це питання. Журі віддало перевагу роботам: козак на коні - київського скульптора Володимира Шолудька та капличка скульптора Загайкевича. Ці роботи доповнювали одна одну і утворювали загальну композицію.
Проект каплички, який нині чомусь забуто, як пояснив Василь Скринчук, був відібраний невипадково. Бо тоді, коли 900-ліття Дубна святкували, відзначали і 2000-ліття Різдва Христового. І капличка з фігурами воїна княжої доби, козака, січового стрільця, бійця УПА з чотирьох сторін мала символізувати тисячолітню історію.
А козак на коні символізував борця за волю і Незалежність і був прообразом Тараса Бульби, який невідривний від Дубна. Якщо говорити по-сучасному, це - його бренд.
Кінну скульптуру, за словами Вавсиля Скринчука, мали розмістити в амфітеатр на майдані, а навпроти розташувати капличку. Це було навіть схвалено Міністерством культури України у лютому 1997 року. Потім - мінялися міські голови Дубна, не вистачало грошей. Тож цей проект так і не був до кінця реалізованим: лише частково у вигляді амфітеатру.
До речі, ми писали, що Новий пам’ятник у Дубні може стати найдорожчим в області. Чи тратився на нього Генпрокурор?
Радіо Трек: НОВИНИ
