ON-LINE

Чи безпечні атомки для мешканців Рівненщини, і які проблеми галузі не можуть вирішити ніде у світі (АУДІО)

середа, 28 листопада 2018

«Ядерна безпека та енергетика на Рівненщині -  у світлі виконання Угоди про асоціацію з ЄС» стала наступною темою із циклу програм «Європейський монітор» в ефірі Радіо Трек.

Для України ядерна енергетика – стратегічний напрямок енергозабезпечення країни.

За потужностями наша держава посідає восьме місце у світі та п'яте в Європі. На чотирьох АЕС виробляють понад половину загального обсягу електроенергії.

Дві з атомок – у безпосередній близькості до Рівненської області. Тобто, Рівненська АЕС розміщена у Вараші, а чотири райони нашої області входять до 30-кілометрової зони спостереження Хмельницької атомної електростанції.

Питання безпеки на АЕС для нас надважливе. І виглядає, що з цим у нас все гаразд, що засвідчують показники за Міжнародною шкалою INES та результати постійних інспекцій місій Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) та партнерських перевірок Всесвітньої асоціації операторів, що експлуатують АЕС.

Поки Україні більш-менш вдається виконувати зобов’язання, взяті на себе з підписанням Угоди про асоціацію з ЄС. Однак ми досі нічого не змінили у базових засадах.

Йдеться про лібералізацію ринку. Тобто, щоб усі витрати, які виникають під час виробництва енергоносіїв чи енергії, були включені в ціну. Таку думку у нашому ефірі висловив керівник громадської організації «Екоклуб» Андрій Мартинюк.

Андрій Мартинюк ГО "Екоклуб"

Ціна, за якою атомні електростанції продають електрику в гуртовий ринок, в рази нижча, ніж собівартість її виробництва. Таку ситуацію не можна назвати ринковою. І це антиєвропейський підхід, бо працює на користь інтересів певних осіб, а не всієї держави.

Нині в тариф включено лише операційні витрати. При цьому, не враховано найбільші видатки – спорудження атомних блоків, зняття їх з експлуатації і поводження з відпрацьованим паливом та радіоактивними відходами.

Скільки це мало би бути - ніхто навіть не береться рахувати. Це колосальні суми. Якщо ж підрахувати, постануть логічні питання, в першу чергу: навіщо нам нові блоки?

В нас немає незалежного регулятора в енергетиці, який мав би встановлювати ціни. В Україні діє тариф.

Але, оскільки атомна енергетика - величезна галузь з гігантськими оборотами коштів, звичайно, тут є цілий комплекс причин, однозначно комусь вигідних.  

Такий абсурд існував в Україні впродовж усіх років незалежності. В країнах світу атомна енергетика у порівнянні з іншими її видами може бути дешевшою, щонайбільше, на 30%. Але не в рази, як у нас.

Ціна має бути такою, щоб за час роботи реактора він зміг заробити на безпечне зняття його з експлуатації.

Інша важлива проблема – поводження з радіоактивним відходами.

Вдумайтеся лише: Україна щорічно платить 200 млн доларів за вивезення відходів у Росію. Ще 400-600 мільйонів за свіже паливо. Хоча Рівненська атомка вже має контракти з іншими постачальниками. Але його почнуть закуповувати з 2020 року.

При цьому, Росія не зберігатиме відходи на території своєї держави увесь час. Після того, як вони вилучають матеріали для виробництва ядерної зброї (плутоній), відпрацьоване паливо знову повертається в Україну.

Кінцевого рішення, куди подіти ці радіоактивні відходи, і досі не має жодна з країн.

Фінляндія і Швеція вирішила на глибині 400 метрів викопати гранітні шахти і зберігати їх там.  

В Україні тільки на найбільшій атомній станції в Європі (Запорізькій) частково і на певний час вирішили проблему поводження з відпрацьованим ядерним паливом.

 

Це залізобетонні бочки американського виробництва, які розташовані на території АЕС.

Між тим, частково може вирішити проблему добудова сховища на території Чорнобильської зони.

Як оцінити наслідки для здоров’я і стану довкілля від всіх радіоактивних речовин, які утворюються в зв’язку з діяльністю атомних станцій, - даних про це немає.

При цьому, не вихід одномоментно зупинити всі атомки України. Важливо не будувати нові. А наявні блоки виводити з роботи після завершення терміну експлуатації, наголошує Андрій Мартинюк.

Грошей на це немає. Навіть на виведення одного блоку. Немає навіть і проектів, як це робити.

Відпрацьовані радіоактивні паливо і відходи зберігатимуть свою небезпеку сотні, а то й десятки тисяч років.

Що з цим робити - незрозуміло. Фактично, нам потрібне сховище, подібне до Єгипетських пірамід.

Більше думок нашого експерта можете почути у записі програми. Його ми подаємо нижче.

Ця публікація підготовлена в рамках проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid), який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та "Європейською правдою".

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Радіо Трек і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

Наші новини у Telegram 

КОМЕНТАРІ 0

КОМЕНТУВАТИ

Оголошення

  • Втрачено паспорт громадянина України і закордонний

    Вчора ввечері на вулиці Гагаріна загубили два паспорти на ім'я Грищук Богдани. Прохання...
  • Знайдено паспорт на прізвище Бережняк

    На вул. Григорія Сковороди знайдено паспорт на прізвище Бережняк Роман.
  • Втрачено барсетку з документами

    Втрачено барсетку з документами на ім'я Скорик Руслан. За винагороду.
БІЛЬШЕ ОГОЛОШЕНЬ
Ваш навігатор дорогами Рівного