«Вона попросила... не катувати її», - депутат ВРУ з м.Рівне дала своє бачення подій в автобусі «Луцьк-Київ»
Позиція Зінкевич
У групі РОВНО/РІВНЕ цей текст Яни Зінкевич опублікували як своєрідне зібрання «нормативної бази» по ситуації з волонтерками в автобусі «Луцьк-Київ».
Нагадаємо, Яна Зінкевич – відома госпітальєрка та депутат ВРУ від партії «ЄС».
Ось що вона написала ще вчора в себе на ФБ:
Кілька днів тому парамедик Yaryna Chornohuz та її посестра аеророзвідниця Настьонко Конфедерат повертались із похорону загиблого воїна 10 гірсько-штурмової бригади Миколи Сорочука.
Ми можемо тільки здогадуватись, в якому пригніченому, жахливому стані дівчина повертається додому з панахиди за коханою людиною. З панахиди за воїном, вбитим російським снайпером у День Соборності України. У святий для цієї країни день.
І в автобусі на Західній Україні, яка вважається форпостом патріотизму, в автобусі вмикають російський серіал. Що має відчувати дівчина у такій обстановці?
Ярина попрохала вимкнути російський телепродукт, але водій категорично відмовився. Як стверджує компанія перевізник Winew ВІНЕВ ВИНЕВ пасажирські перевезення - флешки з українським кінопродуктом у водіїв були, але вони пішли на принцип - залишити те, що подобається особисто їм.
Погралися в "демократію" - почали питати у пасажирів: вимкнути серіал російського виробництва чи ні.
Ярина та Анастасія, отримавши відмову на адекватне прохання не катувати їх російським фільмом під час поїздки, були змушені вийти з автобусу і добиратись до столиці самостійно.
Перевізник відреагував адекватно: повернув кошти, провів розслідування та застосував санкції до водіїв.
Але вже після того, як все, здавалось би, закінчилось, заступник голови комітету ВРУ з питань свободи слова Євгеній Брагар вирішив написати заяву на Ярину та Анастасію до ГУ Нацполіції України за утиски російської мови, апелюючи до 161 статті ККУ.
Насправді стаття 36 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" чітко говорить, що послуги у сфері транспорту в Україні надаються державною мовою. Якщо водій вважає трансляцію серіалу "послугою", то має подбати про те, щоб ця "послуга" була надана українською мовою.
Крім того, згідно з Законом України "Про кінематографію", для публічного показу фільмів (а показ у транспорті є саме публічним показом) необхідно отримувати державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільму в Державному аґентстві України з питань кіна. Чи мав водій або транспортна фірма таке посвідчення? Чи перевірив депутат його наявність?
"Слугам народу" корисно було б також почитати Конституцію України, стаття 19 якої говорить, що ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Пасажир аж ніяк не зобов'язаний дивитися те, що йому насильно нав'язує водій, навіть якщо це відповідає "вишуканим смакам" більшості пасажирів. Пасажир може хотіти їхати в тиші, без зайвих світлошумових ефектів, у нього може боліти голова чи йому може бути потрібен відпочинок, зрештою сам фільм може псувати настрій і створювати дискомфорт. Пасажир оплачує проїзд, а не квиток до "кінотеатру на колесах" і має повне право вимагати вимкнути фільм. Водій має дбати про комфорт усіх пасажирів і на вимогу навіть одного пасажира одразу ж припинити показ фільму
На Ярину Чорногуз, яка роками створювала такі проекти захисту української мови, як "Мовомарафон", "Переходь на українську", знімала мотиваційні відео, працювала над документальними кінофільмами, влаштовувала всеукраїнські акції та доклала колосальних зусиль для розвитку нашої солов'яної мови - народний депутат від "Слуги народу" подає заяву за утиски російської мови, бо вона попросила просто-напросто не катувати її виробленим в РФ фільмом.
У мене питання: скільки зусиль доклав депутат Євгеній Барагар до встановлення правди у справі вбитого автивіста Артема Мірошниченка у Бахмуті? Чи пам'ятає він, за що загинули страшною смертю Володимир Рибак та 16-річний Степан Чубенко? Чи висловив пан Брагар ноту протесту, чи зробив він щось для того, аби вбивці 15-річного Данила Дідика, який просто ішов, використовуючи своє демократичне право на мирні мітинги, у лавах святкової ходи, не були відпущені безкарно в Росію?
Ми повернулись до тих часів, коли утиски української мови, української свідомості, української ментальності знову сприймають як норму - і це не є нормально. Це кощунство на фоні смертей людей, які захищали цю мову не лише у наші часи, але й у далекому минулому.
Чи уcвідомлюєте ви, яким буде наступний крок? Вбивства, каліцтва, теракти, побутовий булінг за те, що ти спілкуєшся державною мовою може стати суспільною нормою. Будуть страждати люди. Будуть страждати громадяни України, які живуть в Україні і спілкуються державною мовою.
Таке вже було - за часи правління Януковича і його посібників на кшталт Табачника, який навіть історію нашу переписував на догоду москві.
Мову забороняли понад сотню разів - але народ завжди оберігав її. Наша мова - це не просто набір слів з певною лінгвістичною ознакою, це сакральна річ, скроплена нашою кров'ю.
І тому я не просто обурена і закликаю особисто заступника голови комітету ВРУ з питань свободи слова Євгенія Барагара не писати заяву на громадянок України, які вступались за українську мову, бо з його боку це буде репресією рівня Сталіна. Бо тоді в багатьох постане питання, а слуга якого народу Євгеній Барагар? Чи достойна ця людина бути на такій посаді у Верховній Раді?
Бо «нам не страшні московські воші, нам страшні українські гниди»
Зараз, я заступаюсь за Ярину та Настю не лише як народний депутат та Голова Тимчасової спеціальної комісії з питань правового захисту ветеранів війни, а й як ветеранка російсько-українські війни, як командир батальйону Госпітальєри Госпитальеры Hospitallers. Бо мені є різниця, і я не буду мовчати, коли депутат не лише не знає нашого законодавства, а й виправдовує злочин.
І я закликаю підтримувати таких активістів, як Ярина Чорногуз, які плекають мову у різних куточках нашої країни. Вони захищають набагато важливіше, ніж право вибрати фільм в автобусі: вони захищають серцевину нашого спільного генетичного коду - наше право на свободу, право на самоідентифікацію і право на захист від окупанта, якою б зброєю він не вбивав наш народ - гібридним мас-культурним продуктом чи кулями на фронті.
Радіо Трек: НОВИНИ
