У 39 років важила 40 кілограмів: як цілитель з Рівненщини рятує людям життя
Жінка описала своє зцілення
Волинський Вісник часто пише про цілителів. Зокрема й з Рівненщини.
Нижче подаємо матеріал – лист від читачки, яка описує власну історію зцілення.
Чи це не диво?
У вашій газеті я прочитала матеріал про Віктора Ярощука, цілителя з Радивилова. Ця благородна людина врятувала життя і мені.
Це сталося на початку вересня 2000 року. На той час я вже не ходила. Мала викривлений хребет коромислом, різниця між довжиною ніг від страшного перекосу сягала до 20 сантиметрів.
Болі були страшні цілодобово, не хотілося ні їсти, ні пити, ні жити.
У четвер мені мали робити складну операцію з видалення трьох гриж поперечної ділянки хребта, не даючи ніяких гарантій.
А у понеділок я дізналася адресу Віктора Ярощука – казали, що цей чоловік із золотими руками творить дива. Щоб доїхати до нього, мені вкололи сильне знеболююче. І ось – моя черга.
Приємний чоловік з розумними очима оглянув мене і сказав чоловікові, що операцію ні в якому разі не можна робити, бо на все життя лишуся калікою в інвалідному візку.
На той час мені було 39 років, важила я 40 кілограмів при зрості 167 сантиметрів.
Коли я спитала, чи зможе мене вилікувати, Ярощук відповів, що він не Господь. Усе, що зможе, зробить. Від мене ж потрібна віра і надія.
Їздила до нього кожного тижня. Через півтора місяця почала помаленьку ходити, а через три уже сама приїхала до нього.
Кожного мого візиту до Віктора Івановича я спостерігала величезні черги.
Люди о 4–5-й ранку приїздять бусами, автобусами. Через руки Ярощука пройшли десятки тисяч пацієнтів, і кожному він лікує тіло й душу.
У нього восьмеро дітей, але взяв до себе ще й дівчинку Ларису з неблагополучної сім’ї і виростив як рідну.
Побудував у Гайках-Ситенських церкву (Християн Віри Євангельської), де служить пресвітером.
Одного разу, будучи в лікарні, зустріла нейрохірурга, який мав робити мені операцію. Він просто не повірив, що я ніде не оперувалася.
Лише переконавшись у відсутності рубців та шрамів на спині, вражено сказав, що це диво. Віктор Іванович Ярощук став для мене не тільки цілителем, рятівником, але й духовним наставником.
В тяжкі хвилини мого життя я завжди мала він нього пораду і духовну підтримку.
Хочу розповісти ще про одне чудо, яке трапилося в моїй сім’ї.
П’ятирічна внучка Тася гралася з дітками і невдало впала. Її забрали в лікарню, зробили знімок і сказали, що це перелом. Наклали гіпс. Наступного дня ми все ж вирішили показати дитину Віктору Івановичу.
Він подивився знімок, розрізав гіпс, вправив вивих (бо перелому не було) – і моя Тася вийшла від нього своїми ніжками.
Чи це не диво?
Я вдячна Богові, що звів мене з Віктором Ярощуком.
Це людина з великої букви, яка заслуговує щонайменше державної відзнаки.
Низький уклін Вам, Вікторе Івановичу, за те, що Ви є.
Ірина СЛИВЮК
Радіо Трек: НОВИНИ
