Кілька слів про освіту та ІТ від одного з кращих ІТ-шників м. Рівне (ФОТО)

Володимир Шевчук знову йде – проти течії

Це Авторський текст.
Від РТ лише фото

Привіт усім підписникам пана Миколи та Радіо Трек.

Минулого разу, ми усі розібралися з Ковід, і його псевдо жахливістю та жахливою псевдо статистикою щодо смертності, яка вроді відсотків на 20% перевищує реальну картину, але то таке.

Зараз в усіх на слуху ІТ галузь та освіта.

Одні батьки прагнуть відправити дітей вчитися в Польщу чи Німеччину, бо там типу гарна освіта, і є шанси потім влаштувати своє життя, а інші – віддають дітей вчитися в одну з сотень ІТ шкіл, котрі за 1-2 роки обіцяють зробити з їхніх дітей майбутніх Соломонів Хайксів, Девидів Хейнемейерів, Марків Цукербергів, Бренів Коенів та інших.

Зараз я наперед попрошу вибачення за свою дуже суб’єктивну точку зору, але спробую показати в якому місті та країні ми живемо.


Що тут і поруч нас відбувається з освітою, що таке ІТ кластер Рівного та ІТ галузі міста загалом.

Отже, почнемо зі статистики.

Щоб там не кричали про одне з провідних місць в ІТ нашої країни, формально, починаючи з 2017 року, кількість ІТ компаній виросла на незначну кількість (менше ніж на 5%), а по кількості програмістів наше місто займає 18 місце з 25, за нами такі області як Кіровоградська, Луганська, Тернопільська, Херсонська та ще кілька. Серед українських (офіційних) програмістів, 75% це чоловіки.
 

Серед усіх 100% програмістів найбільш популярним є напрямок комп’ютерного програмування, далі, робота з Біг Дата (БД), дизайн та розробка ігор.
 

Щодо неформальної статистики, кажуть що ринок ІТ спеціалістів в Україні росте на 20% щороку, а наші розробники входять в ТОП-10 найкращих кадрових потенціалів у світі, при чому 60% українських програмістів це люди віком до 30 років. І 70% з них мають досвід менше 3 років.

Це типу щоб ви зрозуміли, просто огляд ринку котрий повністю направлений на аутсорс. Тобто це звісно айтішники, але я б їх назвав просто піаністами. Котрі пишуть якийсь код.

Так-так, не усі, але в цілому, цифри кажуть саме про такий тренд.


Хейтери, тут не поспішайте писати коменти типу: «я от айтішник і краще знаю, ось інші цифри»… чи «куди докотився Радіо Трек щоб публікувати такий бред»… чи не дай Боже «коли був Порошенко, було краще»: я розумію наш менталітет, і що українець залюбки, вибачте, обісре сусіда, якщо так можна буде підкреслити свою перевагу, але терпіть, бо кажуть, що злі люди довго не живуть)))

Так от, офіційно, сервісні функції виконують 90% ІТ компаній України, і лише 10%  це продуктові компанії.

Разом взяті всі ці 100% в 5 разів менше продають сервісів та продуктів чи послуг на експорт ніж сусідня Польща.


А порівнювати з зубрами світу не варто, бо тут Україна в ІТ – це лише 1% від ринку США.


Тобто в нас висока кількість кваліфікованих розробників, але це дуже грубо, ще досить молода сфера для України, і вона такою і лишиться, якщо 90% її фокусу буде на аутсорс в США.

Тобто українські ІТ це раби на галерах, і часто думають вони так: навіщо працювати рік-два на себе та інвестуючи в себе, якщо мені платять 2000 доларів вже.

Краще стабільність і високий дохід.

Коли до нас  в команду приходить такий крутий досвідчений спеціаліст і каже, що він згоден долучитися до якогось проекту, але перше що він називає – свою вартість, далі не має сенсу працювати з такою людиною.

При створенні продукту і формуванні команди, філософія та принципи – це головна рушійна сила ідеї та проекту чи стартапу. Звісно, зараз директори рабів від Заграви бушують, і кажуть, що вони створили класні умови роботи для своїх ІТ.

Так, у порівнянні з токарями на заводах, ви трішки просунулися вперед. Але подібні компанії – це онлі школа.

Тобто, якщо ви батьки молодих ІТ чи самі молоді ІТ, сприймайте ринок таким яким він є.

Подібні аутсорс компанії (Заграва може не дуже вдалий приклад, бо вони на прохання Ірландських власників таки створюють ігри, а от софтсерв та люкссофт приклади кращі.), так от, подібні компанії розглядайте як університет чи школу.

І більше 1-1.5 роки там просто нічого робити, якщо у вас є амбіції та ви не хочете провести своє життя в написанні чужого коду для дяді. Хоча декому це ідеально підходить і без сумніву є чудовим способом заробляти кошти на своє існування.

Тобто Аутсорс-компанії можуть існувати і активно розвиватися навіть без спроможності держави та належної інфраструктури.

Але для виникнення у нас чогось на зразок «Кремнієвої долини», з глобальними технологічними гігантами, цього очевидно недостатньо.


Тут не йдеться про створення додаткової бюрократії з боку держави як у вигляді окремого міністерства, так і через адресні дотації.

 

Саме через нерозвиненість у нас компаній, які програмують для власних продуктів, та відсутність технологічних дослідницьких центрів оцінка вітчизняного ІТ-ринку така низька.

 

Адже основну додану вартість продукту створюють компанії з R&D офісами в Україні. Ось такі реалії. І створення бюрократичних ІТ кластерів, вибачте, нічого не дало і не дасть по факту. Поки не буде змінено сам підхід.

Так, відтік ІТ спеціалістів в Європу та США з України дещо знизився, але останні політичні рішення, ніяк не сприятимуть цьому надалі, і потенціал продуктових компаній в Країні так і лишиться потенціалом. Точніше може лишитися.

Щодо трендів в ІТ галузі у світі, то це 50% усіх розробок що орієнтовані на мобільні пристрої.


Ще 3 роки тому це було 40%. Розумієте, нє?

Якщо у вас вдома ще є настільний ПК – можете його вже продавати, або забуватися про нього. А за років 5 викидати слідом за ним свій ноутбук.

Це орієнтація на наукове застосування ІТ рішень в сферах медицини, агро галузі і т.д. Далі з цифрами всьо.

Мораль така:

ІТ галузь України жива, хоча пацієнт нагадує більше розташування у фронтовому госпіталі, де навколо усі наступають, а він намагається написати код, який дасть йому можливість вийти з палати.

 

Але так як більшість Українських чиновників, давно самі потребують місце у палатах, правда дещо іншого спрямування, ІТ можуть і мають розраховувати лише самі на себе. І в даній ситуації, це на щастя.

Далі, більше для батьків молоді.

В нас в місті, не так давно був створений ІТ кластер. Зараз знайду. Там навіть місія є і візія, серйозно. Це першочергова штука, придумати місію і візію. Зараз представники ІТ кластеру, не ображайтеся, це ні в якому разі не стьоб.

Так от, місією ІТ кластеру в Рівному є

Розбудова сприятливого середовища для подальшого розвитку ІТ-індустрії в Рівному. Сам ІТ кластер, позиціонується як група з провідних ІТ-компанії міста, об'єднання щось типу біля 14 рівненських ІТ-компаній, навчальних закладів та партнерів, які працюють в ІТ-сфері.

 

Представники кластера долучаються до різноманітних міських ініціатив, організовують зустрічі, форуми, конференції. Воооот. Тобто класно звісно і все таке, але мені одному здається що це підхід зверху вниз, чиновницький і взагалі дуже-дуже слабко впливає на розвиток ІТ спеціалістів в місті та продуктових компаній взагалі ?

 

Коротше, кому цікаво – зайдіть почитайте. Зараз це виглядає ось так як там написано.

Уявіть собі об’єднання компаній, ціллю яких є розбудова ІT індустрії в місті і як потенціал і збільшення цінних для них кадрів в місті, і створення потенціалу для розвитку і так далі.

Уявили?

Уявили openspace простори з вільним доступом для ІТ з організацією та актуальними подіями? Уявили виділення та будівництво дешевого якісного житла під здачу для молодих ІТ?


Уявили як в місті відбуваються круті освітні чи розважальні події для представників ІТ галузі, від розробників до СЕО?


Уявили?

Так от, в нас такого не має. Так є кілька місць де, ви можете презентувати власний продукт, запросити охочих на цікавий освітній семінар, чи прийти на вже організовану подію, але по факту, одних дій Сергія Гемберга та Віталія Германа не вистачить щоб ІТ кластер був таким як в уяві.

Так в них є крута підтримка НУВГП, який на своїй базі робить величезну роботу і де можна отримати актуальні знання і навіть практичний досвід для не тільки молодих ІТ (поцікавтеся, НУВГП справді має що запропонувати), але...

Знаєте в чому також успіх великих корпорацій?

Вони роблять різницю, вони створюють навколо себе такий ціннісний ореол, коли тобі хочеться показати усім, що ти належиш до такого середовища.


Це як з красивими жінками, котрим обов’язково потрібно щоб усі бачили що вони чиїсь.

І ось так дооовввго ми підходили до самої освіти. Хто не помітив, ну бо постійно гортає лєнту в Інсті, світ змінився.

Навіть пости Миколи стали кращі, хоча це не сюди. Давайте коротко і по ключовим питанням котрі зараз виникають в головах батьків.

  • Дошкільна освіта. Найкращий приклад актуальності в Україні. Велика кількість закладів, навіть я б назвав це якісною еволюцією. Єдине що тут може зробити влада – не заважати батькам та приватним підприємцям самотужки розвивати цю сферу. Саме завдяки бізнесу та батькам дошкільна освіта в Україні краща всіх інших. Я не буду про ціни на навчання в приватних садках, і про так звані «класні Київські» чи рівненські садочки, тут вже ринок диктує умови і таке навчання буде ставати якіснішим та дорожчим.

 

  • Школа і ВУЗи. Тут жесть. Світлою плямою в Україні є кілька закладів, і добре що НУВГП – в Рівному, він є однією з них. Усе інше це набір підстаркуватих викладачів та вчителів, які вже хай навіть танцюють самбу на уроках та парах, вони більше ніж 1-2 танцями нікого не зацікавлять. Не тому що вони погані. А тому що час змінився.

Недавно завів з племінником 10 років розмову про мови та знання які він може отримати з книг. І він так спокійно відповів, що усе є на мобільному пристрої: перекладачі, додатки на усі випадки життя. Відносно будь-яке поширене питання – вже має рішення. Можна просто запитати в Сірі. І нехай батьки не намагаються це змінити.

Батьки, які дають дітям з малку смартфон з контентом, щоб ті розважалися там.


Батьки, котрі зараз краще викладачів знають як має бути.


Батьки, ціль яких зараз – дати дітям усе, що можна купити. В замін на увагу та спокій.

Але діти круті, вони егоїстичні, чесні та відкриті. Вони все це взяли і так як ширина контенту була надана величезна, з’явилася потреба з швидкій зміні контенту для них. І як наслідок, зменшення концентрації уваги на будь-що.

Кілька хвилин, можливо годин. І все. Далі треба свайпнути вліво. Якщо батьки проти, свайпнути вліво і їх. І викладачів. І друзів. Хоча яких друзів? Друзі теж свайпають у цей час.

І це не проблема України. Тобто так, з 3-ма млн. студентів (хоча в Україні лишилося менше 2 млн.), і батьки думають що в Європі краще (наївні), але там теж свайпають вліво все що відбувається. Можливо там більше практичного навчання, але воно там дорожче, і в Україні аналоги є. І кращі.

Але так, там є свобода від батьків, більше сексу наркотиків на Rock&Rollу і ясно чому діти переконують батьків йти навчатися туди.

Але вони не беруть до уваги того, що за 10 років левова частка спеціалістів зі своїми навичками нафіг нікому не будуть потрібні. І почнеться це саме в Європі.
 

В Україні звісно свій чиновницький треш, котрий самі ж люди своїм менталітетом і підкормлюють. Їм пофіг що чиновники їздять на Прадо, головне щоб директор школи робив як вони кажуть і сусід не паркувався біля виходу з під’їзду.

Хто читає це і кричить вже: а як же освіта онлайн? Усі ці ресурси типу Курсери і т.д. Можна ж вчитися вдома! І у світлі шоу з Коронавірусом, здається усі і перейшли на таку діч як освіта оналйн.

Але, по перше, якщо вчителька-пенсіонерка дістане ноут з камерою, вивчить кілька па і продемонструє їх учням чи студентам, то це, по суті, тільки погіршить ситуацію. Це просто ще один метод подачі інформації, для тих, кому він може підійти.
 

За дослідженнями, лише 15% студентів готові до самонавчання, а у світлі великого обсягу інформації в смартфоні та присутності Сірі, ця частка зменшується в рази.
 

Тобто, ВУЗИ і Школи будуть проводити пари онлайн, але це не тому що це природній процес та розвиток методів подачі інформації. Це від безвиході.

Онлайн навчання може бути актуальним та цікавим, але на це потрібна величезна підготовка: підігнана програма, спецприміщення для трансляції, симбіоз онлайн та офлайн, чітка практична націленість. І при тому всьому, це  буде лише ще одним методом подачі інформації, а не заміною навчання офлайн.

Тому, у батьків  такий алгоритм дій:

  • Знайдіть вже – безкоштовні цікаві семінари та курси, лекції для своїх дітей чи студенти для себе.
  • Далі спробуйте поглянути на переваги і наповнення – платних.
  • Не біжіть одразу в усі ці нові онлайн школи, де з вас візьмуть кошти за вашу лінь.
  • Паралельно приймайте програму яка буде в школах чи ВУЗАх, але без очікувань.
  • Одразу знайдіть практичне застосування своїм знанням і рухайтеся в цьому напрямку.
  • Не бійтеся змінити щось кардинально і не давайте дітям гортати лєнту лише з хорошим життям.
  • Не намагайтеся змінити свою дитину і перестаньте відкуплятися від неї гаджетами та контентом, їй ще жити потім у світі де всім плювати на всіх.
  • Виховуйте незалежність в своїх дітях і самих себе.
  • А якщо ви студент, почніть думати, як зі своїх знань, чи тих знань які ви можете ось-ось отримати, як з цього отримати власне щастя. Комусь щастя це – заробити кошти, комусь – застосувати себе на практиці, комусь – щось створити, іншим – відчувати свою вагу і корисність. І так далі.

Ой, а знаєте які мені батьки найбільше подобаються?

Це такі, в яких не має телевізора на кухні, але то таке ) ліричний відступ.

І при цьому всьому пам’ятайте, світ стає тісним саме через швидкість поширення інформації.

А не через кількість людей на планеті.

І це не вибрали люди такий розвиток. Вони взагалі вже нічого не обирають в загальному. Хоча можуть… Реальний світ буде замінений, вже замінюються – іншим, і тому вам та вашим дітям в ньому бажано жити, а не існувати. Подумайте про це.

Звісно, поки голограма лектора та ваших друзів не у вас вдома, читає лекцію вам та вашим дітям, а ви в цей момент не можете знаходитися в віртуалі як в реальності, поки вам треба навчитися жити в цей перехідний період.

Де вчитель по скайпу за 10000 грн. в місяць вам прочитає з листка інформацію від Сірі. І де поруч буде відкрито якийсь простір де можна задарма отримати корисну інформацію яку можна потім застосувати. І таке в нас в місті є.

В кінці хочу наголосити, силіконова долина і є такою і тепер, саме тому, що там глобальна націленість на бізнес, успіх, створення продуктів та таланти.

І почалося це все з Університету чи Університетів правильніше буде сказати і за підтримки влади. Так, в нас чиновники та їхні дії не можуть бути не корисливими, бо так працює система.


Система всюди працює саме так. Єдине, що в наших маржа зависока, але навіть в цьому океані корупції в нашому місті є люди та ВУЗи, котрі намагаються і роблять якісну різницю. Хай у влади ця різниця не більше за 0, але можна і без неї працювати успішно.

Якщо ви дочитали аж сюди ))) то ви або зараз готуєтеся хайтити усе, або поставите лайк, ось і тим, і іншим хочеться додати: дітям треба і давати, і НЕ давати – свободу вибору.

Тому що у світлі популізму про нормальність гомосексуалізму, рівності чорних, білих, жовтих і яких там ще… Зелених і порохоботів, жарт, як їх можна порівнювати, да?

Так от, у світлі великого обсягу інформації про нормальність різної дічі, діти цілком обґрунтовано можуть розчарувати своїх батьків ставши гомосексуалістами, наприклад.
 

І батькам, розуміючи це, краще віддавати таких дітей в творчість і мистецтво.
 

Пам’ятайте, зараз ви у своїх профілях і ваші діти у своїх, не є тими ким є насправді. Але найгірше те, що з часом усі стають тими, ким видаються.

Яка б освіта і час не був, є відчуття що наші душі ростуть тільки тоді, коли ми щось пробуємо створити самі. Навіть якщо це і не виходить.

Найкращі компанії, бренди, історії, створювалися людьми котрі не думали що щось може піти не так. Вони просто це робили. Тому не бійтеся помилятися, і свайпати вліво якщо щось йде не так.

Пам’ятайте, що наша свідомість це всього навсього система, при чому дуже повільна, повільніша за комп’ютерну, але з шаленою здатністю накопичувати інформацію. І сміття в тому числі.

 

Ми це біохімічна паливна система, неефективна і ще й така яка має взаємодіяти з природою і собі подібними іншими системами.

Наприклад в Університеті Лос-Анджелеса вже роблять гормональні ін’єкції вагітним мишам, що народжують більш розумних мишат. Але поруч з такими дослідами, був і вчений Крех із США, який отримав кращі результати при навчанні щуренят різним фокусам, що зробило їх мозок анатомічно розвиненішим через ускладнення нервових зв’язків в корі мозку.

Тому навчання і є поки що шлях до нашого розвитку. Хоча і очевидно це буде змінено, не часом і еволюцією, в простим втручанням в наш мозок.

Тому, поки цього не сталося, насолодіться світом через призму свого Я. І направте своїх дітей на створення, а не споглядання.

Останнє в них ще попереду.

Володимир Шевчук

Радіо Трек: НОВИНИ

Радіо ТРЕК у Telegram.
Viber: 063-734-106-4
Микола Кульчинський

Микола Кульчинський

Відкрити плей-лист

Втрачено документи на прізвище Григорчук

Поблизу Торгового Центру Чайка втрачені документи:  техпаспорт та посвідчення водія на ім'я Григорчук Петро. Прохання - повернути за винагороду.

Загублено ключ від авто Honda

Розшукують загублений ключ від авто Honda з чорним плетеним брелоком. Загубили його навпроти заправки «Олас», що на вулиці Льонокомбінатівській у Рівному. Прохання повернути за винагороду.  т. (067) 360 65 64

Портфель

В центрі Рівного – у критому ринку, загублено портфель з ноутбуком Samsung . Прохання повернути за винагороду. 

Більше оголошень