Як у центрі служби крові Рівненщини переробляють кров та формують ціни на її компоненти (ФОТОРЕПОРТАЖ)

понеділок, 08 квітня 2019 09:31

Про пошуки донорів, витрати на заборі крові та на життя екс-станції переливання крові – далі

Рівненський обласний центр служби крові, колишня станція переливання, утричі збільшив вартість компонентів крові. Про це керівництво закладу повідомило медичні установи, з якими співпрацює ще наприкінці минулого року.

У центрі кажуть, що це спочатку не викликало зайвих запитань у керівництва медичних закладів.

А згодом у ЗМІ з'явилася інформація про те, що ціни завищені.

Заступник головного лікаря з якості Олена Матюк (на фото вгорі) каже, що зростання ціни обґрунтоване:

- На жаль фінансування з бюджету протягом багатьом років було недостатнім і складало 50% від потреби закладу, а у 2019 році – 40,8 % від потреби.

Вартість перероблювання донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів розраховується відповідно до Методики розрахунку затрат на заготівлю одного літра крові і плазми та визначення собівартості виробництва препаратів крові в станціях переливання крові, затвердженої МОЗ України від 1997 року.

Основна діяльність установи, а саме надання спеціалізованої виробничої трансфузіологічної діяльності населення області не входить до переліку видів гарантованої державою безоплатної медичної допомоги. Це прописано у статті 17 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» та у постанові КМУ від 16.06.1998 року № 920.

Зі слів Олени Матюк, наданий чіткий порядок реалізації донорської крові та її компонентів, де вказано, що порядок реалізації компонентів і препаратів крові, здійснюється на договірній основі.

А державні комунальні заклади охорони здоров’я, що закупляють препарати та компоненти крові, повинні оплачуватися (за готівку або безготівково) відповідними закладами охорони здоров’я з тих бюджетів, до яких вони відносяться.

- Кошти отримані від реалізації компонентів крові використовуються для забезпечення належного функціонування закладу. Жодних порушень тут немає.

Наше найголовніше завдання – це якісні компоненти крові. Це дуже складний і затратний процес. Це кілька рівнів перевірки донорської крові та донорів, обслуговування обладнання. Важливо зрозуміти, що не вся заготовлена донорська кров надалі буде придатна до використання. Є чітко визначені вимоги до якості та безпеки донорської крові та її компонентів.

За наявністю відхилення будь якого встановленого показника, компоненти крові не допускаються до переливання і відбраковуються. В окремих випадках такі непридатні для використання з лікувальною ціллю компоненти крові можуть бути передані до спеціалізованих закладів для перероблення та приготування препаратів крові, діагностикумів, — пояснила Олена Матюк.

У ЗМІ поширили інформацію про те, що КП «РОЦСК» РОР «продано так звану «зіпсовану» плазму».

Під час роботи з донорською кров’ю у закладі використовують обладнання та матеріали, які унеможливлюють псування крові та її компонентів – за цим здійснюється постійний, суворий контроль, запевнила Олена Матюк:

- Ця плазма була непридатна для лікувальних цілей. Вибракувана плазма була реалізована для перероблення на заводі. Отримані кошти ми використали для покращення технологічного процесу. Еритроцити й тромбоцити – це основні компоненти, які потребують лікувальні заклади. Для лікувальних цілей використовується 50% від усієї заготовленої плазми. Усі медичні заклади області ми повністю забезпечуємо компонентами крові.

У закладі також нагадали, що 20 лютого 2019 року Кабмін схвалив «Стратегію розвитку національної системи крові» на період до 2022 року.

У затвердженому плані прописали утворення національних, регіональних та лікарняних трансфузіологічних комітетів.

Окрім того тепер доведеться займатися організацією мережі лікарняних банків крові та розробляти ефективний механізм співпраці закладів та установ системи крові, аби обмінюватися інформацією про запаси компонентів донорської крові.

Медикам також доведеться удосконалювати процедури з урахуванням міжнародної практики та сучасних технологій.

Також, за словами Олени Матюк, з 2020 року зміниться і розрахунок собівартості компонентів крові:

- Надіємось, що скоро розрахунок цін на вартість компонентів крові буде регулюватися державою. Хоча, швидше за все, ціни залишаться на такому ж рівні, якщо не зростуть. Зрозумійте, коли до закладів служби крові висувають нові вимоги, щодо поглибленого обстеження донорської крові, впровадження нових технологій, то постає проблема фінансового забезпечення.

У нас досі не вирішеним залишається питання щодо проведення вірус інактивації компонентів крові, а вартість обладнання 1,5-2 мільйони гривень. Треба впроваджувати ПЛР-діагностику, і тут ціна питання – 4 мільйони гривень. Наприклад, вартість кровомобіля 8 мільйонів гривень. Актуальним залишається питання щодо заміни застарілого обладнання, яке введене в експлуатацію у 80-90 роки минулого століття.