«Тихо, тато спить», — казала трирічна донька, як привезли загиблого на Майдані Георгія Арутюняна

Завтра минає п'ять років з дня його загибелі

Вірменин з Рівного Георгій Арутюнян був батьком трьох доньок. Коли його у 53-річному віці 20 лютого 2014 року наздогнала куля снайпера біля монумента Незалежності у Києві, найменшій доньці - Ашхен - було лише три роки.

Спогадами про Георгія Арутюняна поділилася його падчірка, рівнянка Анна Адамчук:

Георгій з мамою дев'ять років разом прожили. Мама до нього в Грузію їздила. Він — вірменин, з Батумі. З мамою дуже гарно жили. Жартували, сміялися, на руках маму носив. Одружений з моєю мамою був. До того він побував у шлюбі, але у цивільному, з іншою жінкою. З тією жінкою у них було двоє спільних доньок. Вони вже дорослі. 

Сильний був. Якось я йому дверима в авто прибила палець. Та так, що аж обручка тріснула. Навіть не зойкнув. Мужчина!

У нього спина - вся в шрамах була. Я казала: “Мамо, він десь був, десь воював”. Не можна було допитатися, звідки шрами. Тільки усміхнеться у відповідь. Навіть якщо серйозне щось і було, ніколи б не зізнався.

Співав гарно. Вірменських пісень. Вчив мене мови своєї. Ми СМС вірменською мовою переписувалися, як я вчитися до Києва поїхала. Душею компанії був. Тостів стільки знав!

Ашхен з татом

Я якраз вагітна була, як він загинув. Так і не дочекався внуків. Все мене просив двох - мінімум, хлопчика і дівчинку. Не дізнався, що у нього внучка буде.   

Якби не Майдан, то поїхав би в АТО. Він про Майдан казав: “Як це так: молодих хлопців будуть вбивати, а я старий буду на дивані лежати? Я вже світ побачив”. Коли Нігояна вбили, він у нас з чоловіком якраз вдома був. Зірвався: “Земляка вбили!” І на Майдан. Легкий на підйом був, якщо торкалося такого. Загострене відчуття справедливості мав.

“Якщо ми з мамою повмираємо, я спокійний, що ти Ашхен не залишиш і вона не пропаде”, - казав колись Георгій. І я нині стала мамою і для молодшої його доньки Ашхен. Вона — моя сестра по мамі. Молодша на 20 років. Раніше називала мене Анею, сестричкою. А це вже понад два роки мамою називає. Зразу після маминої смерті я з нею. Мама її до останнього часу грудьми годувала і раптом померла: серце. Один рік і десять місяців Ашхен було. Як вона мені плакала! Важко було. Але справилися. Свекруха допомагала. Ашхен ночами плакала. І я плачу, сиджу над нею, бо мами нема, і від тієї ситуації, яка склалася. Не так фізично, як морально важко було.

Три роки було Ашхен, як Георгія не стало. “Тихо, тато спить”, - казала, як його привезли мертвого. Ашхен відтоді знала, що мама і тато - на небі. І їй головне тоді було, щоб я була поруч. Ще нічого не розуміла. Хоча, як був живий Георгій, дуже за ним тягнулася. 

Ашхен

Радіо Трек: НОВИНИ

Радіо ТРЕК у Telegram · Twitter · Facebook.
Viber: 063-734-106-4
Мирослава Опанасик

Мирослава Опанасик

Відкрити плей-лист

Пес знайшов гаманець із банківськими картками

На вулиці Григорія Сковороди собака знайшла гаманець із банківськими картками. Одна із карток зареєстрована на ім'я Марії Бекеш. 

Знайдено паспорт на прізвище Василюта

Знайдено паспорт Василюти Аріни Миколаївни 2006 р-н. Документ можна забрати у чергового на першому поверсі Міськвиконкому, що на вулиці Соборній, 12а 

Загублено документи Скібінський/Скібінська

Загублені документи, видані на ім'я та прізвище Микола Скібінський: студентський квиток, посвідчення водія, id картка. А також техпаспорт на мотоцикл, виданий на ім'я та прізвище Олена Скібінська.  

Більше оголошень