Відновити каплицю-костел Задемських хочуть на Рівненщині (ФОТО/ВІДЕО)
Невідомий Симонів: трагічна історія Задемських і красуні Тамари
Як повідомляє Суспільне, точний час побудови каплиці-костелу біля села Симонів – невідомий, але...
У тридцятих роках минулого століття орендарем цих земель був пан Задемський. Він, імовірно, збудував тоді цю каплицю-костел. Кажуть, що на служби сюди приїздили католики і з сусідніх сіл.
Нині місцева громада Гощанської ОТГ хоче її відновити і вже звернулася за допомогою до культурно-просвітницького центру імені Томаша Сосновського. Роботи розпочали з прибирання.
9-го грудня з 10-ї ранку біля каплиці-костелу на околиці Симонова організували толоку. Територію довкола будівлі і всередині розчищають комунальники Гощанської ОТГ.
Разом із комунальниками працював тут й Микола Панчук, він голова Гощанської громади.
«Відновлення культурної спадщини – це одна з принципових позицій в розвитку нашої громади. З чого треба починати – з благоустрою. От ми його сьогодні й робимо.
Люди зацікавляться, знайдуться меценати, будуть допомагати, будуть розвивати. Далі, за можливості, будемо робити дах, стіни, вікна – те, що відбувалося й із садибою в Гощі», – каже Микола Панчук.
В інтернеті можна знайти такі достатньо достовірні спогади місцевого старожила про цю споруду:
- У селі Симонів на західному пагорбі від села Томахів знаходяться залишки побудованої ще при польській владі в тридцятих роках орендарем Задемським каплиці – костелу.
У ті роки на свята сюди приїжджав ксьондз, приїжджав з хором і відправляв службу Божу. Хор розміщався для піснеспівів високо на обладнаному криласі, але богослужіння там припинилися в 1939 році, коли владу захопили совіти.
Пан Задемський розбагатів у ті роки, навіть придбав для себе легкового автомобіля. Сім’я його жила в гарному палаці, який знаходився в східній частині пагорба. Правда, він був покритий не бляхою чи черепицею, а як тоді називали – гонтою (виготовлялася з дерева).
В палаці мав прислугу з місцевих жінок, яким платив польськими злотими.
Пам’ятаю, коли одного разу пан Задемський їхав легковиком по справах у Гощу по дорозі біля початкової школи, один із учнів цієї школи в скло автомобіля кинув камінь і розбив його.
Розслідування хуліганського вчинку учня не пам’ятаю. В вересні 1939 року совіти вивезли Задемського з сім’єю до Сибіру, ще й поглумилися над ним: вивозили його особисто парокінною підводою на голій дошці воза.
За нашими даними, як мінімум частину родини вивезли тоді не до Сибіру, а в Казахстан. Нам відомо це зі спогадів Тамари Черетянко – дружини одного з синів п. Задемського.
До речі, пані Тамара була дочкою місцевого православного священика. Її одруження на одному з Задемських стало тоді достатньо резонансною подією, щоправда, кажуть, вона була справжньою красунею.
Просто – неймовірною.
До того ж і прийняла католицизм.
Не виключено, що згадане одруження та вінчання тоді проходило сам в цій капличці.
Відомо, що п. Тамару з чоловком та дітьми вивезли пізніше в Казахстан і кинули там практично «серед поля».
Аби вижити вони, за спогадами, «їли навіть щурів», а від холоду не вмерли, бо хтось дозволив їм жити в сараї з худобою:
«Ми грілися між вівцями»
Порятунок прийшов з початком війни у 1941-му, дякуючи угоді між СРСР та Великобританією, яка (угода) передбачала, що всім інтернованим полякам дадуть змогу виїхати із Радянського союзу через Іран та Африку.
Так частина родини Задемських опинилася в Австралії, але, вірогідно, вижили в цій епопеї далеко не всі.
Гарне відео про цю місцину від Юрія Ойцюся та «Купи пригод»
Наші новини у Тelegram. Номер Радіо ТРЕК у Viber: 063-73-4-106-4
Радіо Трек: НОВИНИ
