ON-LINE

«Не платили і платити не будемо», або Для чого криниці селянам Рівненщини, які мають централізоване водопостачання

середа, 04 жовтня 2017

Мешканка села Воскодави Руслана каже, що вона, як і решта односельчан, платити за воду не збирається

Cело Воскодави, що в Гощанському районі на Рівненщині, нічим не вирізняється з-поміж тисяч таких самих по всій Західній Україні. Погані дороги, більш-менш охайно прибрані подвір’я, поруч з якими гуляють кури та гуси. Тонкі жовті труби біля кожного будинку свідчать про те, що село газифіковане. А ще, на відміну від багатьох сіл, тут майже немає колодязів та водонапірних колонок. Потреба тягати воду відрами у місцевих зникла років тридцять тому, коли поруч відкрили Горбаківський водозабір і в кожну хату провели централізоване водопостачання. Попри це, платити за комунальну послугу місцеві масово і категорично відмовляються.

І ковбаса колись була по 2,20…

«Рівнеоблводоканал» має на території Рівненщини два основних водозабори – у Здолбунівському районі, в Новомильську, та у Гощанському - в Горбакові. Завдяки їм підприємство забезпечує якісною питною водою весь обласний центр та окремі населені пункти. Через деякий час після запуску водозаборів прилеглі до них села, а таких близько десятка, увійшли в так звану «депресійну лійку». Ті, що розташовані ближче, отримали тоді «нульовий тариф» за послуги водопостачання. До цього переліку входили села Мнишин, Подоляни і Воскодави. Решта ж сплачували половину від вартості. Так було багато років, поки тарифи затверджували на рівні області. Мешканців сіл, що входили до «депресійної лійки» тоді все влаштовувало і вони мовчали. Три роки тому, коли затверджувати тарифи почала Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), столичні чиновники прийняли рішення, що всі споживачі мають платити за отримані послуги. Селяни ж, які роками звикли безплатно користуватися послугами водопостачання, кажуть, що їх це не влаштовує.

 Звичайно не платимо і платити не збираємося. Нехай вони спочатку повернуть те, що забрали в нас. Раніше на лузі випасали худобу, косили траву, а тепер боїмося там ходити. Зробили біля села чотири свердловини, повитягували з-під землі всю воду і тепер у нас там такі провалля, що корова може провалитись. У нас в селі колодязі були, колонки, джерела били. Тепер все повисушували. Ще кілька колодязів залишилось, а решту позабивали, бо води в них немає. Садки сохнуть, городина. Хати в людей тріскають. Подивіться на мою! Стягувати довелося, бо була така тріщина, що сусідський будинок через неї видно було. І ще хочуть, щоб ми їм за воду платили? Це ще держава нам має доплачувати, бо живемо, як на пороховій діжці. Під нами порожнеча, тому не знаємо, в який момент можемо провалитися, -  розповідає мешканка села Воскодави пані Руслана.

Цікаво, що на запитання журналіста, чи хотіли б, щоб їх село відключили від централізованого водопостачання, аби знову носити воду з колодязів, жінка заперечує. Мовляв, тепер вже люди такого не хочуть. І додає, що тепер вже навряд чи у колодязях вода з’явиться.

У Воскодавах такі розмови можна почути ледь не від кожного мешканця. Тут 252 двори і напевно жоден із них останні кілька років за воду не платить. Більше того, коли приходять працівники водоканалу із платіжками, їх ледь не з матюками проганяють. Мовляв, не ходіть і не носіть нічого. Кажуть, що не платили і платити не збираються. Натомість кожен місцевий залюбки покаже, які на його будинку утворились тріщини. І додасть, що саме через те, що Горбаківський водозабір витягнув з-під землі всю воду. Старожили обов’язково поділяться своїми спостереженнями. Мовляв, раніше із села сусідній райцентр Гощу не було видно, а тепер, нібито через те, що просіла земля навіть трасу і автомобілі можна побачити. А ще пригадають, яка раніше смачна вода з колодязях була, а тепер немає…

Голова Воскодавської сільської ради Ольга Ющук показує поле, на якому місцеві випасали худобу і косили сіно

«Підігрівають» емоції селян і окремі місцеві депутати, які від виборів до виборів обіцяють людям безплатну воду і відверто закликають не платити за послуги водоканалу.

Я теж не плачу за воду, бо я разом із громадою. Люди налаштовані категорично. Коли ще відкривали Горбаківський водозабір і на території нашого села пробурили чотири свердловини, то казали  нам, що качатимуть воду 20 років. А роблять це вже 30. Коли зробили так звану «депресійну лійку», до якої, окрім нашого, увійшли ще два сусідні села - Мнишин і Подоляни, за воду, яку у нас качають, обіцяли відшкодування, а не пільги. Ніхто нічого не відшкодовував. Люди з цим вже змирились, але платити точно не будуть. Поки тримаємось, - говорить голова Воскодавської сільської ради Ольга Ющук. 

Скупий заплатить двічі?

Уявіть собі село, яке за державний кошт повністю газифіковане, а господарі обійсть звинувачують газопостачальне підприємство в тому, що їм у магазин перестали завозити балони із розрідженим газом? При цьому централізованим газопостачанням вони продовжують користуються, а платити за послугу відмовляються. Не уявляєте? Ситуація із водою, яка зникла у колодязях мешканців кількох сіл Гощанського району, чимось подібна. Люди, які вже багато років мають централізоване водопостачання, заведене у кожен будинок, ванну, туалет та каналізацію, звинувачують водоканал у тому, що в них немає води у колодязях та колонках.

Наприкінці 90-х Кабінетом Міністрів була розроблена державна програма із загальним кошторисом у 36 мільйонів гривень.Тоді за ці гроші планували виконати цілий ряд заходів, в тому числі побудувати 234 гідротехнічні споруди на 12 каналах річки Горинь, п’ять шлюзів- регуляторів, 12 насосних станцій, облаштувати 40 ставків тощо. Але коштів, як завжди забракло. З цього переліку зробили лише один шлюз-регулятор на річці Горинь в селі Воскодави та провели в села централізоване водопостачання. Якби тоді це все зробили, то проблем із рівнем ґрунтових вод не виникало б і в колодязях вона не пропала б, - розповідає Валерій Довгалюк, начальник служби водопровідно-каналізаційного господарства Гощанського району підприємства «Рівнеоблводоканал».

Оскільки ґрунтовного дослідження причин зникнення води у колодязях селян ніхто не проводив, то достеменно сказати, що саме стало причиною, зараз ніхто не може. Фахівці водоканалу не виключають, що на погіршення ситуації свого часу могло вплинути будівництво Хмельницької атомної електростанції. А в останні роки до цього додалися ще й надто посушливі літа. Звинувачення ж на свою адресу пояснюють банальною спекуляцією.

Андрій Карауш

Ми не беремо воду з поверхневих горизонтів, які наповнюють криниці. Наші свердловини значно глибші. Для прикладу в Горбакові її глибина більше 100 метрів. Іншими словами, на рівень води у криницях це точно не впливає. Крім того, з дозволених нам 33 млн. кубічних метрів води для підйому з надр на рік ми беремо лише 30%. На минулій сесії обласної ради депутати затверджували нові норми споживання питної води. Для мешканців сіл так званої «депресійної лійки» вирішили піти на поступки і затвердили їм лише норми питного водопостачання, хоча мали б врахувати і полив городів, і миття автомобілів, і утримання худоби тощо. Тож для них послуги водопостачання та водовідведення в місяць обходяться не дорожче, ніж картка поповнення рахунку на мобільний телефон. Не думаю, що сьогодні 50 грн. на людину в місяць це не підйомні витрати для сім’і. А якби свого часу погодились на встановлення лічильників, то було б ще дешевше. Селяни просто не хочуть платити, тому і спекулюють на темі колодязів та екології, - говорить директор «Рівнеоблводоканалу» Андрій Карауш. 

Патовість ситуації розуміють і у Гощанській районній раді. Місцеві депутати навіть створили спеціальну комісію, аби вивчити ситуацію більш глибше. Їздили по селах, зустрічались із людьми і врешті звернулись до своїх колег із обласної ради з проханням розробити програму, якою було б передбачено покриття вартості послуг водопостачання для мешканців сіл «депресійної лійки» за гроші бюджету області. А звідти отримали відповідь, що питання вивчатимуть, але наразі законодавчих механізмів, як це можна було б втілити,немає. Тим часом, борги за послуги водопостачання та водовідведення зростають. Тільки по трьох селах Гощанського району - Мнишин, Подоляни і Воскодави борг перед «Рівнеоблводоканалом» станом на початок вересня цього року становив понад півмільйона гривень. Приблизно стільки ж боргів було і по решті сіл, які колись теж належали до «депресійної лійки», але платили половину вартості послуг.

Про реструктуризацію, яку працівники «Рівнеоблводоканалу» неодноразово пропонували, селяни і чути не хочуть. Хоча саме через це не можуть отримати субсидії. Тож за всі інші комунальні послуги їм доводиться платити по повній.

Виною всьому популізм

До речі, подібні проблеми переживають майже всі водопостачальні підприємства, які беруть воду із підземних водозаборів. І позиція селян, які проживають поблизу цих водозаборів, скрізь приблизно однакова – «Ви нам винні, бо забираєте нашу воду. Тому платити не будемо».

Для прикладу, частина водозабору ужгородського водоканалу знаходиться на території Коритнянської сільської ради. Там всього 700 дворових господарств. Їх мешканці за останні кілька років заборгували водопостачальному підприємству за надані послуги понад 16 мільйонів гривень. І продовжують не платити далі. Село це ніколи не мало статусу «депресійної лійки», але місцеві самі собі вирішили, що платити за воду не будуть.

Станіслав Карташов

Це все пов’язано виключно із популізмом окремих депутатів та деяких сільських голів, які на вибори йшли із лозунгом – «безплатна вода для коритнян». Наш Минайський водозабір знаходиться на території одразу двох сільських рад - Холмківської та Коритнянської. Одні платять справно, а інші – ні. Мешканці Коритнян розповідають, що не вони нам винні, а ми, бо у них в колодязях попропадала вода. Коли ж починаємо ініціювати відключення за борги, то виходять перекривати трасу міжнародного значення. Тільки з останнім сільським головою ситуація дещо зрушила з мертвої точки. Люди почали платити, але частково, в межах 10-15% від нарахованих поточних платежів. Щоправда останнім часом в Коритнянах почали піднімати питання про можливий перехід на індивідуальні лічильники і реструктуризацію того, що назбиралась за попередні роки. Але це поки на рівні розмов. При цьому борги продовжують наростати, - говорить директор КП «Водоканал м. Ужгорода» Станіслав Карташов.

 

 Press-Центр, Влад ІСАЄВ

КОМЕНТАРІ 0

КОМЕНТУВАТИ

Оголошення

  • Знайдений автомобільний номерний знак

    Знайдено номерний знак ВК 21-91 ВК. Відтак, якщо Ви власник цього...
  • Знайдено ротвейлера

    Увага тому, хто загубив собаку породи ротвейлер! Вона чекає на свого хазяїна на  вулиці...
  • Знайдено ключі

    В районі проспекту Миру було знайдено зв’язку ключів. Тому, хто загубив, прохання...
БІЛЬШЕ ОГОЛОШЕНЬ
Ваш навігатор дорогами Рівного