«Не лікуються тільки глухість, тупість і старість» - рівненський цілитель Гаврилюк (частина І)

Він застосовує унікальні методики позбавлення від хвороб, в тому числі і впливаючи на людину на відстані

Віктор Гаврилюк

Віктора Гаврилюка нерідко називають знахарем за аналогією з героєм польського фільму з однойменною назвою. Адже справді, зовні є певна схожість з кіногероєм.

Він не має медичної освіти і не вважає себе цілителем. Каже, що вміння, якими володіє, може опанувати майже кожен, і що його вплив на організм можна пояснити науково.

Знахар з однойменного фільму

У те, що він, справді, допомагає, можна було б не повірити, якби не приклад відомого на Рівненщині фотохудожника Олександра Майструка.

Майже 20 років тому батьки його ледь не силою принесли до Віктора Гаврилюка.

Хлопець зовсім не міг ходити, на той момент цілком розчарувався в офіційній медицині і перебував у депресивному стані. Адже хвороба зруйнувала всі його плани на життя, заставши зненацька досі абсолютно здорового курсанта-першокурсника Київського військово-повітряного інституту і прикувавши до ліжка.

Втім, після занять у Віктора Гаврилюка Олександр Майструк піднявся і почав ходити. Згодом зайнявся фотосправою і досягнув у ній значних успіхів.

Олександр Майструк

І цей приклад - не єдиний.

Безліч дітей з серйозними вадами опорно-рухового апарату ставали на ноги, займаючись за методикою цілителя. Разом з ним подорожували, здійснюючи велосипедні експедиції за тисячі кілометрів.

Нині Віктор Гаврилюк знову на рідній Рівненщині (він родом з села Мала Мощаниця Здолбунівського району, хоча народився у Магаданській області Росії, де, як вороги народу, перебували у сталінських таборах його батьки). І продовжує зцілювати людей, в тому числі і поранених бійців АТО.

Нам вдалося поспілкуватися з цілителем і ось, що він розповів.

- Пане Вікторе, у чому суть вашої методики лікування?

- Це - не методика лікування. Це - здоровий спосіб життя. Це методи, якими може користуватися кожна людина. І жаль, що їх не одне десятиліття знищували. І медицина наукова знищувала, і атеїсти, а на самому початку знищувала й церква, бо її теж це не влаштовувало. Це були традиції, які вибудовувалися тисячоліттями, знання передавалися з покоління у покоління.

На підвіконні у веранді Віктора Гаврилюка - лікарські рослини

На превеликий жаль, нині можна відновити маленькі відсотки з того, що було, але це можливо. Ці методики колись були добре відомі характерникам (цілителям, духовним наставникам козаків Запорозької Січі), а до того – волхвам (знахарям і віщунам у слов’ян-язичників).

Між іншим, я не знаю, як так сталось, чомусь єдина країна, на території якої були волхви, це - Україна, і вона їх не визнає. І я не розумію церкву, яка теж не визнає волхвів, хоча вони першими визнали Ісуса, виступили на захист, ні разу його не зрадили. Я всі свої сили віддав на те, щоб відродити ці забуті традиції.

- Тобто це - народна медицина?

- Це - не народна медицина. Я коли чую від лікарів, які розділяють медицину на народну і традиційну, яка є не традиційною, тому що вона є науковою, розумію, що у нас ніколи не буде справжніх лікарів. Медицина не може існувати без тисячолітніх традицій, звичаїв, без культури і духовності.

Не можна вирвати все отак, що це - медицина, а решту - не треба. Це все вирвано нині і це все нині бізнес на здоров’ї людини. Комусь не хочеться, щоб люди були здорові.

Комусь дуже хочеться, щоб люди не дожили до пенсії, щоб не отримували її, щоб у нас було якомога менше інвалідів. Можливо, й тому у нас нині будуються лікарні третього тисячоліття – це онкоцентри.

І сьогодні переконують українців, що з десяти  у майбутньому буде сім-вісім смертей внаслідок онкологічних захворювань. То, вибачте, будь ласка, навіщо нам тоді медицина, якщо все доводить до того, що онкологія буде вбивати всіх?

У Віктора Гаврилюка вдома ростуть рослини, з яких готує унікальний лікувальний бальзам

- То в чому ж полягає ваша методика, чим ви лікуєте?

- Я не лікую. Я допомагаю людям активізувати імунну систему і внутрішні захисні природні механізми. Це - не тільки імунна система, з якою не може розібратися наша офіційна наука. А тут і психосоматика. Нині немає таємниці в тому, що більшість захворювань має психосоматичне походження і гарний психолог справиться краще за найкращого лікаря з цією проблемою.

- То ви - психолог?

- Якоюсь мірою так. Але мій психологічний підхід зовсім інший, ніж у звичайних психологів. Я намагаюсь розібратись  у тих проблемах, які виникли з людиною, і знайти шлях до виправлення ситуації, яка є. Я допомагаю людині розібратися в тому і повірити, що неможливого немає.

- То основне у вашій методиці - це віра?

Не віра, а переконання. Віра – вона сьогодні є, завтра - нема. А переконання стоїть на міцному фундаменті, тому що, справді, для людини немає нічого неможливого, навіть виходячи із релігійних постулатів.

Бо Бог сказав, що створив людину за образом і подобою Божою. Тому люди - це діти Божі, значить отримали те, що їм у спадок дав Бог. А те, що не використовують це, то це вже їхні проблеми.

Книга Віктора Гаврилюка

- Інакше кажучи, якщо людина повірить у  те, що вилікується, то вона вилікується?

- Людину не треба лікувати. Їй потрібно дати всі важелі для того, щоб здійснювати управління своїм тілом, своїм здоров’ям. Людина має бути здоровою. І вона не повинна лікуватися.

Якщо вже лікується, то не буде здорова. І в нас сьогодні ніхто не дбає про те, щоб люди не лікувалися, щоб були здорові.

- Які важелі ви даєте людині, щоб вона була здорова?

- Даю знання. Скажіть, ви давно були останній раз на вечорницях? Тих, які були колись у селі, на кожній вулиці?

Розумієте, люди нині - як кроти. Вони зарилися кожен зі своїми проблемами у себе вдома.

А колись ділилися ними і була якась впевненість, якась підтримка: кожен розумів, що він - не один, що довкола є люди, яким ще гірше і вони не падають духом. Цього не лишилося нині.

А це знову ж психосоматика, яка допомагала бороти ці хвороби. А у нас приходиш нині до лікаря і від нього слова не почуєш. Картку заповнив, ліки виписав і людина йде від лікаря зі ще більш гнітючим настроєм, ніж до того.

Я думаю, що потрібно міняти саму медицину, підхід лікарів до свого обов’язку, до своєї професії. Тому що лікар повинен бути вчителем. Він повинен навчити людину бути здоровою, боротись, виживати, не здаватись.

А ліки – це остання справа. 

- Знаю, що ви раніше лікували музикою, застосовували якісь бальзами трав’яні. Чи використовуєте зараз ці методи?

- Використовую. Ми навіть зареєстрували розроблений нами бальзам. Але нам не зареєстрували так, як ми хотіли. Ми змушені були розбити його на три бальзами.

І то деякі ферменти нам не хотіли пропускати. Сказали просто відверто: «Ви що, хотіли випустити препарат кращий, ніж є в аптеках? Не вийде. Вас ніхто не пропустить з цим всім».

Тобто нині ніхто не зацікавлений у тому, щоб був препарат справді ефективний. Нашому бальзаму рівних нема. Бо там працюють не тільки ті ферменти, які у ньому є.

Ці ферменти працюють за рахунок того, що вони активізовані, що вони активні. І навіть потрапляючи в організм людини у мізерній дозі – одна крапля з піпетки – вони роблять диво з людським організмом.

Лікарські рослини ростуть у  Віктора Гаврилюка вдома

- З чого складаються ці бальзами?

- З трав. Он у мене все подвір’я у травах. І сам їх вирощую, і збираю, і купую. На превеликий жаль, зараз дуже дорого все. Мені надсилають трави з Алтаю, які я ще торік брав по 400 гривень за 1 кг, а цього року вже – по 2,5 тисячі гривень.

- Від чого допомагає цей бальзам?

- Це імуностимулятор. Він активізує імунну систему, максимально підвищує захисні властивості організму приблизно за 1-2 вживання.

- Ви за освітою медик?

- Ні. Художник та літератор. Все життя був спортсменом, працював каскадером. Виступав в атракціонах. Ризикував життям. Тому мене зацікавила якраз спортивна травма і як виходити з неї. Я переніс кілька травм, які були несумісні з життям. Остання - чотири роки тому. І я став після неї на ноги. Навіть не робив знімків рентгенівських. Хоча падав з висоти 7,5 м на спину. Можете уявити, що було зі спиною, ребрами, кістками.

- Люди називають те, що ви робите, лікуванням. Ви кажете, що просто ділитеся знаннями.

- Ну хочуть люди казати, що лікуються, то хай кажуть. Я брав дітей з інвалідністю в експедиції на виживання в екстремальних умовах.

Ми тільки з інвалідами, у яких шансів вижити не було ніяких, пройшли понад 60 тисяч кілометрів. І в різних умовах.

Остання експедиція була за маршрутом Київ-Магадан. І знаєте, я не розумію байдужості людської. Мабуть, це те, за що люди платять найвищу ціну. За байдужість доводиться досить дорого платити.

Віктор Гаврилюк організовує далекі веломандрівки з хворими дітьми

- Ви маєте на увазі байдужість до свого здоров’я?

- До всього. І до свого, і до чужого. Розумієте, людину нічого не цікавить до тих пір, доки у неї самої не заболить. Коли у неї заболіло, вона звинувачує весь світ. Але ж вона – теж весь світ.

Де ж вона була тоді, коли в інших боліло, щоб якось разом спільно вирішити ці проблеми?

- Яка найперша ваша порада людині, яка до вас звертається, щоб ви допомогли?

- Краще звертатись раніше, ніж пізно. На превеликий жаль, люди до мене звертаються, вже коли від них усі відмовилися. І мені доводиться виправляти дуже багато помилок.

Віктор Гаврилюк на зустрічі з піаністом Любомиром Мельником

На фото зліва перший - Віктор Гаврилюк, другий - піаніст Любомир Мельник, третій - пацієнт цілителя, фотохудожник Олександр Майструк

- Знаю, що лікуєте також музикою.

- Це - не музика. Музики не існує, як такої. Це узагальнена назва. Це набір звуків систематизованих. А насправді є звук. Кожен звук має свої частоти.

Є звуки, які ми чуємо, є ті, які не чуємо, бо ми звикли до побутових звуків, до тих, у яких весь час перебуваємо. Був період, коли людині доводилося виживати, коли на неї чигала небезпека, вона тоді вловлювала ці найменші, найтонші найвищі звуки, найнижчі.

Нині ми багато чого забули. Якраз ці звуки я використовую і на них реагує стовбурова клітина.

 

Наше вухо не чує, а стовбурова клітина реагує. Починає активізуватись. Стовбурова клітина має пам'ять ДНК. І там закладена інформація здорової людини. Активізувавши цю пам'ять, організм починає боротись.

Нашому організму найперше, що потрібно зробити – не заважати. І він сам справиться зі всім.    

Другу частину інтерв'ю читайте тут

 

Радіо Трек: НОВИНИ

Радіо ТРЕК у Telegram · Twitter · Facebook.
Viber: 063-734-106-4
Мирослава Опанасик

Мирослава Опанасик

Відкрити плей-лист

У Рівному згубився песик Арчі

Вчора зник йоркширський тер'єр сріблястого окрасу, Арчі. Собаку бачили в районі Політону, Автовокзалу Обласної лікарні.  Прохання повернути за винагороду.

Знайдено паспорт на прізвище Федорчук

У Рівному на вул. Київська в районі Спорттоварів знайдено паспорт, на прізвище Федорчук Юрій. Власник може звертатися за номером

Знайдено посвідчення з інвалідності на прізвище Ющук

Знайдено посвідчення з інвалідності другої групи на імʼя Ющук Олександр Миколайович та банківську картку ПриватБанк.  

Більше оголошень