25 років тому Україна стала антарктичною державою. Однією з 30 країн світу (ФОТО)
Наші вчені зробили кілька важливих відкриттів
6 лютого 1996 року о 18:45 над колишньою британською станцією "Фарадей", а відтак українською "Академік Вернадський", урочисто підняли жовто-блакитний прапор.
Чіткий розпорядок дня, графік чергувань, щоп’ятниці – генеральне прибирання станції, щосуботи – урочиста вечеря в костюмах, при краватках, у випрасуваних сорочках – щоб "не здичавіти".
Усіх цих традицій вже цілу чверть століття дотримуються українські полярники.
"Глибокі води світового океану все ще населені невідомими істотами.
Там багато такого, що потребує вивчення", - розповідає професор кафедри зоології Харківського національного університету Сергій Утєвський.
Разом з двома колегами, Андрієм Утєвським та Романом Солодом, на початку січня 2021 року вони описали у міжнародному журналі Marine Biodiversity новий вид - глибоководну антарктичну п'явку Pterobdellina vernadskyi.
Це невідомий раніше науці риб'ячий паразит, що може сягати 9 см завдовжки.
Він присмоктується до поверхні тіла риби чи навіть у її роті.
[media=216521][media=216520]
Хазяїн цих п'явок - промисловий вид антарктичного іклача (Dissostichus mawsoni), риба, яка живе на глибинах від 1200 до 2600 метрів у різних частинах Антарктики.
Непоказна для неспеціалістів п'явка насправді може багато розказати про еволюцію життя на планеті. Українські вчені встановили, що нововідкриті Pterobdellina vernadskyi є близькими родичами виду, який живе за тисячі кілометрів на північ, в Арктиці.
Pterobdellina jenseni водяться у північній Атлантиці та Тихому океані, дуже схожі на "п'явку Вернадського" за розмірами та будовою тіла. Зв'язок підтверджує і ДНК-аналіз.
Утім, вочевидь, обидва види мали спільного предка. Як припускають біологи, мільйони років тому він жив на півдні й згодом поширився на північ. Так в Арктиці з'явились Pterobdellina jenseni (їх відкрили ще у 1939 році), а в Антарктиці еволюція дійшла до Pterobdellina vernadskyi, яких наука відкрила щойно.
Це відкриття дозволяє вченим припускати, що у минулому тропічні води були холоднішими й холодолюбні види могли перетинати екватор. Так фауна Арктики і Антарктики, можливо, контактувала (щоправда, свідчень про контакти між білими ведмедями й пінгвінами все ж немає).
"Це віконце у минуле, в якому можна побачити якусь частину спільної історії Арктики і Антарктики", - каже Сергій Утєвський.
Так нова невелика п'явка дає інформацію про глобальні шляхи еволюції та змін клімату планети.
"Полярні райони - Арктика та Антарктика - пережили десь чотири періоди танення та замерзання.
Завдяки тому, що зараз ми досліджуємо походження окремої групи тварин з Антарктики, з'являється можливість порівнювати розвиток видів з кліматичними процесами у цих районах", - пояснює вчений.
"П'явки - древні тварини, представники давньої фауни, можливо - Девонської (Девонський період тривав 420 - 360 млн років тому, життя лише виходило на сушу з моря - Ред.). Вони дуже чутливі до потепління.
Тож історія нового виду дає розуміння, як кліматичні зміни могли впливати на поширення життя на планеті, як воно адаптувалося до потепління чи замерзання полярних районів", - відзначає Андрій Утєвський.
Назвали новий вид на честь першого президента Академії наук України Володимира Вернадського і присвятили відкриття ювілею станції "Академік Вернадський".
"Хотіли назвати щось велике і широко поширене в Антарктиці. А це - не звичайна, а велика біполярна п'явка, її хазяїн дуже поширена промислова риба.
Вид помітний й ім'я Вернадського так буде закріплене на мапі Антарктики", - пояснює логіку Андрій Утєвський.
Радіо Трек: НОВИНИ