ON-LINE

Якби Червоній був живий?... Умовний спосіб (Україна/РІВНЕ)

вівторок, 04 липня 2017
Що було б сьогодні?

Нещодавно рівнянин, який пише під псевдо Igor Nemoff, розмістив на своїй сторінці притчу.

Зачитаємо її початок:

Полюби врага своего, ибо, кто более, чем он озабочен делом твоего совершенствования?

 

Кто не дремлет в поисках твоих недостатков и самых уязвимых мест, о которых ты даже не имеешь представления?

 

Тебе остается только с благодарностью устранять их до тех самых пор, пока твой враг не сделает тебя совершенным и непобедимым в своих собственных глазах.

 

До той поры он твой самый лучший и самый неравнодушный учитель.
- А что дальше?
- Дальше?...

Далі рекомендуємо прочитати завершення цієї притчі за посиланням, яке буде ще внизу, а поки згадаємо про Червонія.

Василь Червоній мав масу ворогів, і більшість із них він робив кращими, сильнішими, успішнішими і, можливо, навіть – щасливішими.

Навіть, якщо вони того не розуміли і не розуміють.

Постаті калібру Червонія з’являються рідко. Після того, як він пішов, подібної за масштабом особистості на політичному небосхилі Рівненщини ми не бачимо.

Принаймні ніхто себе настільки яскраво до сих пір не проявив.

Можна поспекулювати на тему того, що робив би Червоній, якби був живим сьогодні, і чи зміг би хтось скласти йому конкуренцію у контролі за видобутком бурштину, але…

Це все відлуння страху, що його вселяв Червоній у багатьох - тих, хто його знав… по-своєму.

Вильям Блейк і початок його знаментиго вірша про Тигра

Неважливо, чи належите ви до їх числа, але, можливо, вам буде цікаво почути версію:

Що було б з Україною і нами, якби блискавка тоді, у 2009-му, вдарила трохи лівіше, чи правіше, чи взагалі пройшла стороною.

 

Якби він залишився живим.

Нагадаємо, це був 2009 рік. Рік президентських виборів. І це було літо, 4 липня. А через місяць, 3 серпня, на Рівненщину мав завітати московський Патріарх Кирило.

І він таки завітав пізніше до Корця, хоча до самого Рівного – не приїхав.

Вочевидь, у тому, що «не приїхав», ключову роль зіграв тодішній губернатор Рівненщини Віктор Матчук, який не хотів допускати у Рівному ексцесів.

Віктор Матчук -- на посаді голови РОДА -- низкою заяв "не дав" Кирилу заїхати до Рівного

Так от, якби Василя Червонія не вбило, то ексцеси з візитом Кирила до України і особливо на Рівненщину, були б – гарантовано, і такі, що про них заговорили б і в Росії, і на Євроньюз, і по ВВС, і на CNN.

Весь світ гримів би про ці протистояння. Це був би скандал вселенського масштабу, і Василь Червонній виступав би у ньому – героєм. Для дуже багатьох в Україні.

Велика риба сама йшла на нього, а Василь – йому тоді було рівно 50 – почувався абсолютно на силі у передчутті – великого і переможного бою.

Бою, який мав дати старт його…

 

Президентській кампанії.

Василь Червоній, не допустивши Патріарха Кирила на Рівненщину, і, можливо, навіть прогнавши його з України, здобув би славу – всеукраїнського масштабу. Таку, якої в нього до тих пір не було ще ніколи.

На хвилі тієї слави (хай для когось і неоднозначної) Василь Червоній і стартував би одразу, як найбільш радикальний серед кандидатів у Президенти України.

Радикальний у своїй виразно – антиросійській позиції.

Не факт, що Блейк казав саме так, але...

Чи зміг би Василь Червоній виграти?...

Ні, однак, він був би дуже яскравим кандидатом і набрав би, певно, більше, ніж Яценюк і Тягнибок разом взяті.

Важливо не це. Важливо – що робив би Червоній у другому турі.

Варіантів є три:

  1. Він підтримав би – Януковича
  2. Він став би «противсіхом» як Ющенко (підтримуючи тим самим – Януковича), або…
  3. Він підтримав би – Тимошенко.

 

Ви можете пропонувати свої варіанти, я ж упевнений, що Червоній – однозначно – підтримав би Тимошенко.

Причому настільки радикально, активно і послідовно, що під «противсіхами» просто горіла б земля.

Ніхто з них не зміг би знайти достойних контраргументів Червонію, а він у другому турі став би просто – вірним лицарем Тимошенко.

Її улюбленим тигром.

І, швидше за все, саме дякуючи Червонію, перемогла б на тих виборах – Тимошенко.

А це мало б досить цікаві наслідки для України.

По-перше, сьогодні Крим був би наш – де юре, і де факто. Як і Донецьк із Луганськом.

 

Не було б ніякої війни. Уся промисловість України працювала б, як і до того. Не гірше. Напевно краще. Ми б також мали безвіз, але без будь-якого кабального визиску з боку ЄС та МВФ.

Василь Червоній, швидше за все, став би у 2010-му керівником СБУ. Можливо, міністром оборони чи секретарем ради Нацбезпеки.  

У будь-якому випадку, якусь значиму посаду загальнонаціонального рівня він би отримав. Однак, усе це – умовний спосіб.

«Если бы, да кабы, да во рту росли грибы»

Вісім років тому Червоній загинув, і доля України склалася дещо інакше, ніж ми описали вище.

Йому було рівно 50. Усе складалося одне до одного. Сама доля, здавалося, штовхає його уперед, до перемоги.

Десь саме так і почувався він у той фатальний день 4 липня, коли свідомо вийшов на берег озера під зливу, і розправив руки. І прогримів – грім.

Хтось може тішитися достатньо ранній смерті цього чоловіка, але не варто забувати, що постать він був – масштабна. Рівних йому знайти зараз важко. Багатьом було за честь просто – вважатися його ворогами.

Тож згадаємо його – з повагою.

М.Кульчинський Радіо Трек

КОМЕНТАРІ 0

КОМЕНТУВАТИ

Оголошення

  • Згубився спаніель

    Згубився спаніель чорно-білого окрасу. Прохання повернути загубленого улюбленця за...
  • Знайдено лабрадора

    В неділю, 24 вересня, в районі вулиці Фабричної знайдено собаку породи лабрадор чорного...
  • Загублено документи на прізвище Андрущенко

    В п’ятницю 22 вересня у Рівному було загублено чорне чоловіче портмоне. Це сталося...
БІЛЬШЕ ОГОЛОШЕНЬ
Ваш навігатор дорогами Рівного