ON-LINE

Як відзначали Новий рік на Рівненщині наші предки

субота, 31 грудня 2016
Автор Надія Понятишин

Виявляється, такі звичні новорічні символи з’явилися у нас відносно недавно. А до цього на українських землях традиційними були зовсім інші образи, персонажі, та звичаї. Та й Новий рік, зрештою, зустрічали зовсім не у грудневу ніч…

Чому ластівка прилетіла на Щедрий вечір?
Всі святкування збігались із природними циклами. Свято зустрічі нового літа (року) називали Новоліттям. Народження чогось нового, початок року, наступний етап життя природно розпочинався із настанням нової пори, приходом весни. Перше березня (або 14 за новим календарем) було першим днем нового року.



Настає Новий рік – і пробуджується природа, розквітають квіти, світ народжується заново"Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка…" – ця пісенька прийшла до нас ще з тих далеких часів. Ластівки прилітають навесні та співаючи, радіють приходу нового року.

Отже, Новий рік українці святкували навесні. Так було до ХІІ століття…

Морозенко проти Діда Мороза

Виявляється, Старий добрий Дід Мороз – не такий вже й старий. А ялинка – не така вже й новорічна.

Міфологічного персонажа, пов’язаного із Новим роком, у давній українській традиції немає.



Проте, ми всі чули про Мороза-Морозенка. Він, на відміну від Діда Мороза, був страшним, лютим духом, божеством холоду, віхоли, криги Як і у будь-якого іншого язичницького бога, було у нього своє генеалогічне древо. Батьком був дуже шанований і наймудріший з богів Велес, а от матір’ю божества холоду слов’яни вважали богиню смерті – Мару.
А от товстенький бородатий дідусь з червоним носом з’явився у нас вже на початку ХХ століття і прийшов сюди з російської літератури, притягнувши за собою ялинку - дерево, яке замінило українцям традиційного Дідуха -прадавнього символа Нового року



Ніч, коли відкривається небо

З початком ХVІІІ століття свято Нового року переносять на 14 січня. У переддень цього свята прийнято було пошановувати Маланку. Маланка-Вода спадає на Щедрий вечір разом з Василем-Місяцем сповістити господарів про майбутні урочистості, погостювати. В народі цей період так і називається – гостини Меланки.

Василів вечір був завжди "віщим". Саме тоді прийнято було ворожити на судженого, свою долю, на майбутнє. Цей вечір був чарівним та особливим – сусіди, які посварились, обов’язково йшли миритись. А хлопці, отримавши гарбуза від дівчини, йшли ще раз спробувати долю, сподіваючись у Василів вечір розчулити майбутню наречену.

Багато повір’їв було пов’язано з цією датою. Люди вірили, що у ніч з 13 на 14 січня "відкривається небо" і в Бога можна попросити що завгодно. Вода у криницях перетворювалась на вино, а на печі у хаті танцювали святі Василь з Меланкою.

Як козаки на Новий рік річки ділили

На передодні Нового року козаки сходились до Запорізької Січі. Ті, хто жив у зимівниках поблизу річок, рибалив чи полював на довколишніх територіях, вставали дуже рано та починали одягатись. Це був важливий день у році, тож одягались пишно, по-святковому. Умившись та прибравшись, козаки спішили до церкви на Утреню.



Коли скінчилась Хвала Божа, козаки розходились з церкви по курінях, щоби пообідати. Тут вони молились "перед образами", поздоровляли один одного з святом, потім здіймали з себе коштовну верхню одіж і садовилися за стіл, званий сирним, лишаючи курінному отаманові місце в куті під образами*.

А з вулиці вже доносились звуки литаврів. То скликали козаків на раду.

Треба було розділити майно на наступний рік, який курінь за що відповідатиме.

Так ділилася вся земля Запорожців від устя ріки Самари до верхів’я ріки Конки, і від частини Дніпра, де пороги, до устя Буга.

— Панове молодці! У нас тепер Новий Рік; треба нам по старому нашому звичаю зробити між товаришами поділ річок, озер, полювання і риболовлі.
— Та треба, треба! Будемо ділити, як від давен-давна…*

Не менш важливою справою було обрання у день Нового року козацької старшини. Гуртом вирішували, залишати старого головуючого, чи обирати нового. На таких новорічних радах призначали також суддів, осавулів та писарів.

Отаким було у козаків свято Нового року. День вибору нового майбутнього.

*Яворницький Д. Як святкували запорожці Новий рік/Д. Яворницький // Народна творчість та етнографія, 2003,N N1/2.-С.3-4
 

КОМЕНТАРІ 0

КОМЕНТУВАТИ
Loading...

Оголошення

  • Знайдений автомобільний номерний знак

      Знайдено номерний знак АС 63-18 ВО. Відтак, якщо Ви власник цього...
  • Знайдено добермана

    Увага тому, хто згубив собаку породи доберман з нашийником коричневого окрасу!  Саме...
  • Знайдено мобільний телефон

    Днями на вул Степана Бандери, в районі НК "Магнат", було знайдено мобільний...
БІЛЬШЕ ОГОЛОШЕНЬ
Ваш навігатор дорогами Рівного