Від домашньої випічки до студії тортів: як українка відкрила власний бізнес у Польщі
І не закрила його через пандемію
Юлія – кондитер і власниця успішної кав’ярні і студії тортів Karmel у самісінькому центрі міста Зелена Гура, що на заході Польщі. Вона побудувала свій бізнес сама, не маючи досвіду. Її справі - півтора року, і більша частина цього часу – це труднощі, пов’язані з карантинними обмеженнями.
Торти я почала пекти від нудьги, коли була в декретній відпустці. Коли три роки тому переїхала до Польщі, то не уявляла, чим зайнятись, якби не випічка, - розповіла українка.
Раніше Юля працювала в банку, її робота жодним чином не була пов’язана з кондитерською справою. Спочатку в Зелену Гуру переїхав її чоловік, а через півтора року поїхала і вона з маленькою донькою.
Коли переїхала в Польщу, спочатку працювала кондитером у невеличкій місцевій пекарні. Власники були дуже доброзичливі і добре до мене ставились, але у мене були свої амбіції, тому пропрацювала я там недовго. Мала власне бачення, як це має бути, тому вирішила відкрити власну справу. В Україні я пекла торти вдома, але це було кілька замовлень на тиждень. В Польщі так теж можливо, але це незаконно – можуть і депортувати. Тож коли я почала робити торти на замовлення, одразу зареєструвала власну діяльність, - розповіла бізнесвумен.
Студія тортів Karmel почалася з оренди приміщення на 20м2, яке обладнали для виготовлення тортів. Все було максимально просто – холодильники, робочий стіл, одна побутова духовка, звичайний побутовий міксер.
Відкриття обійшлося приблизно в 14 тисяч злотих – це всі заощадження, які були у Юлі на той час. Тоді про відкриття кав’ярні зі столиками для гостей не йшлося. Це було для неї якоюсь недосяжною мрією, яку ніхто не підтримував. До всього, це було надто дорого.
Протягом року стало зрозуміло, що торти людям подобаються – замовлень суттєво побільшало, і дівчина вже не справлялася з усім самотужки. Вона щодня працювала по 12-16 годин без вихідних і допомоги, тому хотіла взяти на роботу працівницю. Але забракло місця:
Дуже багато вимог санстанції – має бути кілька місць для миття рук, окремі холодильники для різних продуктів, два окремих виходи. Це все займало половину і так маленької кухні.
Довелося шукати більше приміщення, яке підходило під кав’ярню, і куди можна було запросити працівника на роботу. Приміщення підшукала клієнтка, яка працює рієлтором.
Тоді здавалося, що воно дуже велике, але дуже сподобалося. Чоловік підтримав. У вересні 2019 року отримали ключі й одразу почали ремонт. Бюджет був дуже обмежений, все робили самотужки: шукали антикварні стільці, самі їх реставрували, добирали матеріали для цього.
Юля з чоловіком скористалися послугами дизайнера, але кажуть, що про це не шкодують, адже у підсумку лишилися «у плюсі».
Дизайнерка допомогла не витратити зайвих грошей – підказала, на чому можна зекономити, що де купити дешевше. За її порадою знайшли місцевих умільців, які зробили дивани учетверо дешевше, ніж якби готові купували.
Відкриття кав’ярні обійшлося у значно більшу суму, ніж перша маленька студія, однак Юлі це вдалося без кредитів – лише завдяки власним заощадженням і виручці з тортів на замовлення. Обладнання для випічки брали в лізинг – вже значно кращу, професійну техніку.
Довгоочікуване відкриття відбулося у листопаді 2019-го. Власниця згадує, що у перший тиждень роботи було дуже багато відвідувачів – переважно постійні клієнти, які вже купували її торти і прийшли підтримати. Було багато друзів Юлі зі своїми сім’ями і знайомими, чимало земляків, які заходили, щоб підтримати український бізнес.
З початком різдвяного сезону було чимало замовлень на святкові торти і різдвяну випічку. Тоді вони почали розвивати сторінку на Фейсбуці, де теж приймали замовлення, яких було все більше, постійно вигадували щось нове. З’явилися постійні клієнти ще й на сніданки, які ввели на початку лютого 2020-го.
А потім почався карантин, пов’язаний із пандемією, і всі заклади харчування могли працювати лише на доставку або готувати страви з собою.
Це були складні часи – у мене не було роботи для працівників, не було чим їм платити. Ми просто розійшлися, оскільки вони були з України, то вирішили поїхати додому, щоб не сидіти без роботи у чужій країні. Я залишилася сама, довелося щось міняти. Почала робити дуже маленькі тортики, які були страшенно невигідні, але клієнта треба було хоч якось втримати, - розповіла Юля.
Юля взялася розвивати свої сторінки у соцмережах – скрізь писала, що її заклад працює як магазин, організовувала конкурси та акції. Почали робити доставку – вона пекла торти, а чоловік їх розвозив за символічну ціну. Торти продавали навіть шматочками – це було зручно для тих, хто перебував в ізоляції. Таким чином ледь-ледь вдавалося заробити, щоб заплатити за оренду. Нормально заробити вдалося аж влітку, коли нарешті можна було знову відкритися. Настав прибутковий період – багато клієнтів, багато замовлень. Тоді майже все зароблене відкладали на потім – до нового карантину. Завдяки цьому і вдалося втриматися.
Усі фото – зі сторінки facebook.com/karmelstudiotortow
Ангеліна Ралко,
Щецін, Польща.
Наші новини у Тelegram. Номер Радіо ТРЕК у Viber: 063-73-4-106-4
Радіо Трек: НОВИНИ
