Корній Демидюк: «Танго – це дуже просто»

вівторок, 22 вересня 2015 13:00

Про те, чому спочатку танго був танцем двох чоловіків, яку роль відіграє погляд та імпровізація в танці та де у Рівному відбуваються мілонги

Вже майже рік у Рівному існує школа аргентинського танго «Tango School In Rivne». Заснувала її львів’янка Євгенія Ольхова. У культурній столиці України аргентинське танго популярне понад 10 років. Там відкрито чимало танцювальних шкіл і постійно відбуваються мілонги, тобто танго-вечірки. Коли два роки тому Євгенія переїхала до Рівного, вона вирішила створити щось подібне і в нашому місті. І хоча сьогодні ті ж мілонги у Рівному відбуваються не так часто, як, скажімо у Львові, танго-культура все ж продовжує набирати обертів.

Якщо зазирнути в історію, то сьогодні не існує єдиної теорії походження цього танцю, хоча більшість дослідників погоджуються, що танго виник внаслідок злиття різноманітних стилів, завезених іммігрантами з Європи до Буенос-Айресу, та африканських танцювальних мотивів. Цікаво, що спочатку в парі танцювали лише чоловіки. Це був своєрідний танець-поєдинок, під час якого чоловіки боролися за увагу жінок. А жінки приходили на ці «поєдинки» подивитися, як танцюють чоловіки й таким чином обирали собі партнера. Сьогодні ж танго пов’язують із яскравою імпровізацією та свободою дій між чоловіком та жінкою.

«Це не є спортивні бальні танці, це танець, створений для людей, просто соціальний танець, який є універсальний для всіх. Тобто, ви будь-куди за кордон можете поїхати, знайти вечірку танго, яка називається мілонга, піти туди і потанцювати з будь-яким партнером. І така культура є в танго, що ви танцюєте чотири мелодії з одним партнером, а потім ви стаєте вільними від партнера, тобто можете запрошувати когось іншого і відповідно вас можуть запрошувати», – говорить Євгенія Ольхова.

[media=46607] [media=46609]

ЛЮДИНА – СТВОРІННЯ ТАНЦЮЮЧЕ І ТАК ЧИ ІНАКШЕ ТИ ШУКАЄШ ЯКОГОСЬ ТАНЦЮ

Євгенія Ольхова навчалась танго протягом п’яти років, їздила на міжнародні фестивалі та брала участь у майстер класах. Тепер вона передає свої знання та вміння іншим. Заняття у її школі відбуваються кілька разів на тиждень і завжди відкриті для новачків. Один із її учнів – рівнянин Корній Демидюк, танцює танго з лютого. Раніше ж він займався японським бойовим мистецтвом айкідо.

–Я вирішив спробувати дещо інше. До цього я займався айкідо. Це скоріше історія про життя і смерть, та більше навіть про смерть. А танго – це теж історія про життя і смерть, але більше про життя.

Я просто часто працював у клубах в якості клоуна, міма, і для мене, коли ти тверезий дивишся на клубне життя зсередини, ти починаєш розуміти, що щось у цьому не так. І ці всі дискотеки – це не клубна культура, це скоріше просто пострадянські дискотеки. Воно через певний час викликає огиду. А танців якихось хочеться, тому що людина – це створіння танцююче і так чи інакше ти шукаєш якогось танцю. Народний танець – це вже трішечки архаїчне. А танго – це якраз така точка, де пересікається те, що ти хочеш і те, що урбанізоване, те, що вписане в місто.

Корній розповідає, що влітку у Рівному мілонги постійно проходили в парку Шевченка, а зараз час від часу можна побачити людей, які ввечері танцюють на «зеленці» або біля колишньої «пательні». Також мілонги проводять у деяких кав’ярнях Рівного, таких як «Сервант».

– Мілонга – це танго-вечірка, де люди збираються для того, щоб потанцювати. Це може тривати декілька годин, може тривати цілу ніч, скільки вистачить сил. Але практика показує, що, по-перше, люди там не пиячать, і люди танцюють. А нетверезому важко танцювати.

Танго – це все-таки інтелектуальна робота, тому що я, як чоловік, відповідаю за жінку, за свою партнерку, з якою я танцюю. І так само жінка, вона відповідає за свої дії, вона красується. А для того, щоб красуватися, жінці теж треба думати.

[media=46604] [media=46605] [media=46603] [media=46602]

ОСНОВНА ЗАДАЧА В ТАНГО – ЦЕ СЛУХАТИ ТА БУТИ УВАЖНИМ

Під час танго партнер і партнерка постійно змінюються. Цей танець вчить абсолютно невідомих людей довіряти один одному. За словами Корнія, існує навіть ціла культура того, як партнери запрошують один одного на танець. Велику роль тут відіграє погляд.

– От власне аргентинське танго передбачає, що партнерки і партнери змінюються, тому що це можливість пізнати інших людей, тому що кожна людина мислить по-своєму. І, власне, тілесно в танці вона теж мислить по-своєму.

Є ціла культура того, як люди обирають собі партнерів: це погляд. Є навіть певні канони, як партнерка дивиться на партнера, чи приймає партнер її виклик, чи не приймає. Це все в рамках, це все законно. Є таке гарне слово, забуте – це флірт. Власне ця гра поглядів – це і є динамічний процес, в якому люди розуміють, чи можуть вони потанцювати чи ні.

Основна задача в танці – це слухати, бути уважним. І мені, як чоловіку, оберігати свою партнерку, бути уважним – все. Я почав більше слухати жінок. Це така особиста зміна, яка в мені відбулася. Це дуже дивно, коли твоя партнерка починає рухатися якось неочікувано для тебе і коли ви потім проговорюєте танець, ти розумієш, що це тому, що я дав такий імпульс і вона туди пішла.

ТАНГО – ЦЕ ДУЖЕ ПРОСТО

Корній Демидюк говорить, що танго – це вільний танець, де можна дати волю імпровізації. Каже, що мілонги в Україні відбуваються практично усюди: у Львові, Одессі, Києві та інших містах.

– Насправді – це все дуже просто. Совкова ідея полягала в тому, щоб все ускладнювати. Насправді, все дуже просто. І танго – це теж дуже просто. І мені дуже хочеться і мріється, щоб у Рівному було просто забити в пошуковик «Рівне мілонги» і можна було знати, що, фактично, кожного дня чи декілька разів на тиждень у Рівному відбуваються мілонги, щоб можна було піти і потанцювати, як у Львові.

У рівненській школі танго є цікава традиція. Якщо хтось святкує свій день народження, в кінці заняття кожен по черзі танцює танго з іменинником. На цьому відео зняли танець іменинниці Юлії Ковальчук.