ON-LINE

Світ – це фікція: найшвидший піаніст планети – у Рівному (АУДІО)

четвер, 21 вересня 2017
Аскет. Піаніст. Філософ.

Фото Yevheniy Frankiv

Людина, яка вразила весь світ. Рівне зокрема. Два концерти в органному залі Рівного зібрали рівнян, які згодом щедро розписували цю подію у соціальних мережах.

Як щось неймовірне.

Захоплюватись українським канадцем, композитором Любомиром Мельником, після живої зустрічі зі ним почали рівняни різного віку. Та з різними вподобаннями, далекими від музики.

Композитор Любомир Мельник у обласній бібілотеці. Під час неформальної зустрічі із рівнянами.

Любомиру Мельнику 67 років. Композитор вчився у Канаді, мешкав у Франції, працював у Паризькій опері. Зараз він живе у різних містах світу. Майже все своє життя він був невизнаний.

Редакція «Радіо Трек» винесла із монологу Любомира Мельника найцікавіші цитати.

Автор реабілітаційної програми Віктор Гаврилюк (зліва) передає диски та книгу композитору Любомиру Мельнику.

Світ вас (українців) не змінить. Завжди тримайтеся до того, що є правда. І до Бога.

Багато факторів вплинуло на те, що почав створювати свою музику. Я був без грошей. Довгий час. Збирав те, що люди викидали на вулицю, і їв. Для вас це здається, що це важко. Але це, ну, було так.

При цьому, я завжди мав мрію – просто жити. Виходити на вулицю і ходити містом. Я тоді не потребував грошей.

Я мав завжди інтерес до всього, що навколо нас. Це, певно, вплинуло на мене тоді. Я був жебрак, жив на вулиці. Я не знаю, як я жив і вижив. Але, якось Бог зробив так, що я від нічого отримав все, що маю зараз.

Дивним чином свого часу я прийшов до Керолайн Карлсон (жінка, яку вважають найвідомішою та найшвидшою танцюристкою - ред.).

На дах Паризької опери. Там була прекрасна атмосфера. Без Керолайн ця музика не існувала б. Вона мене надихнула. Коли вона танцювала - це було щось неймовірне.

Вона була абсолютним феноменом. Вона могла рухатись швидше, ніж око людське може побачити.

Я вчився гри на фортепіано від старшого українського піаніста, там, у Вінніпегу. Там, де я ріс. Він мене нічого не вчив, я просто грав біля нього Моцарта, Бетховена. Пограв – і пішов додому. Але я був біля нього, я збирав його навички. Так я почав ліпше і ліпше грати.

Період 1970-х років пригадую. Я дуже ненавидів модернову музику. Та чорна музика, страшна. Їй бракло краси.

Я хотів зробити щось гарне. Краще б музики не було, якщо у ній тільки все чорне. Нащо музика, у якій би не було нічого гарного.

Тоді я хотів зробити гарні акорди, і тримати їх у часі. Це потрібно було для модернового балету у Франції. Танцюристи безперервно танцювали, їм треба була така безперервна мелодія. Так виникла Continuous Music.

Для мене звук від фортепіано – це небесний звук. Воно таке глибоке. Неймовірний звук. Тоді в опері все почалось, я почав швидше і швидше грати з кожним роком. Я перестав грати класику. Не тому, що я не люблю класики. Просто коли ти використовуєш Continuous Music до піано – це як хор Ангелів. Для мене.

У Франції на концерти приходили 12 людей. В Канаді на концерти приходило по п’ять людей. Так було довго.

Грати на піано – це найкраще. Грати Continuous Music можу годинами. Після усіх років гри на піаніно зараз я не відчуваю пальців. Мої пальці - як повітря, що дме на клавіші. Я більше чую, як піаніно рухає мене.

Я українець. І дуже важливо, щоб світ усвідомив, що якби я народився у Франції, Британії, Бразилії чи в будь-якій іншій країні, моєї музики бине існувало.

Тільки українець може винайти таку музику. Представники інших національностей не опікувалися би такими речами.

Я вважаю, що українцям багато що вдається, бо це творча частина суспільства. У них не гроші на першому місці, у той час коли світ схиблений на грошах.

Світ хворий тепер.

Як включаєш радіо і слухаєш європейську та американську музику, українську та російську. Усю музику... вона без мелодії. Немає у цій музиці мелодії. Моє завдання – принести мелодію назад до людей. Я знаю, що мої мелодії не є такі добрі. Але вона, моя музика, живе зараз. Вона для людей.

Ви просто не знаєте, що там зараз в Європі. Вони там мають гроші, вони нібито мають всьо, але… вони навіть не мають своїх країн. Своїх людей.

Є речі на світі, які не може ніхто пояснити. Навіть найвідоміші вчені. Ви знаєте таке поняття science fiction. Я знаю, що життя це не це science fiction.

Все у світі – фікція. Еverything is fiction.

 

 

 

Вам пощастило, що ви не говорите англійською мовою. Люди, які говорять англійською, вони забули все духовне в собі.

Мій улюблений композитор – Джузеппе Верді. Його опера La forza del destino – неперевершена.

Це неймовірні відчуття, коли слухаєш оперу La forza del destino. Як хор Ангелів іде.

Вперше почув її і плакав три години, без перестанку. Про тих композиторів, які мені не подобаються, нічого не казатиму. Бо довго називати (сміється – ред.).

Певні мої твори дійсно розповідають історію. Windmills – це особлива історія (на відео - ред.). Щоб записати Windmills, може піти ціле життя. В мене так було. Композиція триває приблизно 40 хвилин. Це історія про вітряк, який насолоджується життям і не знає, що десь там далеко на нього насувається страшний вітер. Вітер іде, щоб знищити його. Коли вітер приходить ближче, вітряк намагається крутитися якомога швидше, але не витримує.

 

Ліна Захарова Радіо Трек

КОМЕНТАРІ 0

КОМЕНТУВАТИ

Оголошення

  • Знайдено паспорт

    У рівному у піцерії "ПанАма" знайдено паспорт на імя Олег Гладун. Документ можна...
  • Знайдено паспорт

    У Рівному знайдено паспорт громадянина України, виданий на ім'я Сергій Рудюк....
  • Знайдено собаку

    Знайдено велику собаку чорного окрасу схожу на вівчарку. Тому, хто загубив улюбленця,...
БІЛЬШЕ ОГОЛОШЕНЬ
Ваш навігатор дорогами Рівного