ON-LINE

Рівнянка казала: «Ґуттен так» і «Курва!», і «Чусс!» (+ ФОТО)

четвер, 21 грудня 2017
Про туроператорів, біґос, митників, глінтвейн у Берліні і не тільки

Оксана Юрченковідома рівнянка та визнаний блоґер, повернулася з-за кордону. Сповнена враженнями – від польських митників, українських туроператорів та німецьких безкоштовних приколів.

Одним словом, вам може бути цікавим її останній блог

Безвіз, Берлін і Багато вражень

Останній раз була в Берліні, коли мені виповнилося 15.

Навіть не рахуйте, це було дуже давно.

П’ять років мого солодкого дитинства пройшло в Німеччині.

Мені пощастило пожити у двох військових містечках – у Норі між Ерфуртомі Ваймаром, де в моїх вікнах виднілась труба крематорію Бухенвальд, і в Вюнсдорфі, столиці радянських військ в Німеччині.

До речі, шкільні екскурсії в концтабір безслідно для дитячої психіки не минули. Тижнями не могла потім спати:

Ввижались абажури з людської шкіри в татуюваннях, мішки, набиті волоссям і гнітюча, навіть через десятиліття, атмосфера бараків, крематоріїв і всього того жахіття.

А от шкільні подорожі до Берліна в шикарний зоопарк, аквапарк, різдвяні ярмарки згадую з задоволенням і дотепер.

Від Вюнсдорфа столиця НДР була в кількох десятках кілометрів, і ми залюбки їздили доторкнутись до культури країни, в якій, правду кажучи, нас частенько сприймали окупантами.

Зрозуміла це набагато пізніше, а тоді – було невтямки, чому ми прекрасно ладили зі своїми ровесниками, але інколи нас не сприймало старше покоління.

 

Нині ж понад усе на світі хотілось дізнатись, чи не змінився «мій» Берлін.

Адже дитячі уявлення - це одне, а доросла реальність - це інше. І спершу вона постала у вигляді автобусного туру.

Моя вам порада: маєте можливість, їдьте власним транспортом.

Бо ходити в туалет по команді, дивитись тупуваті комедії і слухати всю дорогу гіда про екскурсії, які тобі намагаються продати в рази дорожче – це ще те випробовування.

Нам, правда, пощастило з туристичною компанією, поїздка для моєї родини була найдешевшою серед усіх в автобусі («Моя Європа» – привіт) + пристойні готелі та комфортний маршрут.

Але от позиція туроператора здивувала: той самий тур коштував по-різному для всіх туристів і взагалі його вартість мінялася на сайті ледь не щогодини.

Ну, ок, можливо, це тонкощі маркетингу, але програма була найбільш серйозним проколом з усіх, бо заявлені пункти і час прибуття та вибуття взагалі не відповідли дійсності.

У половини автобуса згоріли квитки додому, бо замість заявленої 11-ої ночі ми приїхали до Львова о 4-ій ранку.

Польські митники, курва, це просто суміш наглядача з вищезгаданого Бухенвальда і англійської королеви. З ієзуїтською посмішкою вам перериють ваші «чемодани» на предмет наявності йогурта, який ви за необачністю не допили до кордону.

Усі фото з кордону -- жанрові, ілюстративні

Потім у водія будуть перераховувати цигарки і шукати додатковий бак.

Двічі виволочуть пасажирів із автобуса з речами, заженуть його на яму.

Одним словом, маса розваг і емоцій + по п’ять втрачених годин з життя – туди і назад, хоча приватні автівки пролітали, як кулі.

Чому автобуси під таким тиском – загадка.

Але полякам все можна простити за їхні журек і бігус.

Наполегливо рекомендую скуштувати шедеврів польської кухні.

Хоча їхні різдвяні ярмарки - ніщо в порівнянні з ярмарками в Німеччині.

 

Пшепрашам, але так і є.

Зазначу, що в самому Берліні майже нічого не змінилось.

Навіть смак традиційних берлінських сосисок з карі та вафлів із пудрою залишився таким же.

Поливані шоколадом яблучка, печені каштани, картопляний суп і глінтвейн. Дуже багато глінтвейну. Цікаво, що наливають його у милі різдвяні горнятка і вас змусять заплатити за них кілька євро, так само як за будь-який інший посуд. А потім, коли повернете – віддадуть кошти.

Для порівняння: у Львові за келишки з вишнівкою ще ніхто не додумався брати гроші.

Туристи кидають їх будь-де і спеціальна людина ходить потім їх збирає і повертає. Але ми відволіклись.

Звичайно, що не глінтвейном єдиним ми насичувались протягом вікенду.

Must have Берліна - Бранденбурзькі ворота, Рейхстаг

До речі, зареєструйтесь на екскурсію завчасно, хоча б за три дні, надішліть заявку на сайт Бундестагу, вкажіть бажаний час і після того, як вас перевірять, чи ви - не член Алькаїди, на пошту надійде запрошення. Ви його роздрукуйте і покажіть охоронцям.

Якщо ви такі безтолкові, як я, і забудете запрошення в номері – просто покажіть в телефоні в пошті лист.

Прийдіть за півгодини і отримайте задоволення.

Це все безкоштовно! Екскурсія з навушниками, ви побачите весь Берлін і почуєте все про парламентську демократію, але про це вам не скаже і не розкаже автобусний гід - ну ж бо хто заробить на безплатній поїздці?), і легендарна берлінська стіна.

Всі їздять дивитись та фоткатись на Чекпойнт Чарлі — один з найвідоміших пунктів перетину кордону між Східним і Західним Берліном під час Холодної війни на вулиці Фрідріхштрассе.

Шматочок берлінської стіни ви можете купити в будь-якій сувенірній лавці (щоправда, не факт, що це вона).

Не будьте легковірними, не беріть дорогих автобусних екскурсій.

Той же сотий (№100) автобус провезе вас усіма туристичними об'єктами в 10 разів дешевше.

Коли ви нагуляєтесь по Александерплацу, йдіть на Музейний острів.

П'ять музеїв на Музейному острові входять до музейного об'єднання Державні музеї Берліна, яке в свою чергу є установою Фонду прусської культурної спадщини.

Перлиною вважається Пергамський музей, який отримав всесвітню популярність завдяки вражаючій реконструкції археологічного ансамблю Пергамського вівтаря, воріт Мілетського ринку, Воріт Іштар з фрагментом вавилонської Дороги процесій та фризу з Мшатти.

А в Єгипетському музеї знаходиться знаменитий бюст давньоєгипетської цариці Нефертіті (який вам сфоткати не дадуть). А от французькі імпресіоністи мені взагалі не зайшли. На любителя, так би мовити.

Рекомендую купити один-єдиний квиток у всі п’ять музеїв, так вийде значно дешевше, і ви про це зовсім не пошкодуєте.

Особливо, як дізналась, що дітям (тобто навіть і моїй Олі, якій 15 років) вхід безоплатний і скрізь дають навушники з записаною екскурсією.

А коли німкеня в гардеробі, дізнавшись звідки ми, сказала «Ласкаво просимо» (це її львівські туристи навчили), я зрозуміла, що люблю цю країну до безтями.

Оксана та Орест

До речі, приємним бонусом поїздки стало повне і остаточне усвідомлення, що нас нарешті перестали плутати з росіянами.

Коли в далекому 87-му в Парижі на Молодіжній зустрічі люди дізнавались, що я з України, то запитували «Де це, десь між Тулою і Карагандою? Поселення під Москвою?»

 

Нині ж таких запитань немає.

Крамничка сувенірів з України. Напис: "Подарунки з українською душею"

Нарешті відчуваєш приналежність до конкретної нації з конкретним географічним положенням і паспортом, який мені дозволяє – безвізово – попити кави в Парижі, послухати оперу в Відні і попити глінтвейну в Берліні.

Що я з задоволенням і зробила.

 

В Берліні: плакала, сміялась, наїдалась смаколиками, зустрічалась з фейсбучними друзями, яких до того ніколи не бачила (Вадиме, привіт), вдихала на всі груди повітря цього дивовижного міста, і мені було добре так, як буває лише в дитинстві.

Тож пообіцяла собі ще повернутись не раз.

Бо про дві речі ми будемо шкодувати на смертному одрі: про те, що мало любили і мало подорожували.

Принаймні так кажуть)

Чусс -- це німецькою -- до зустрічі (пока)!

КОМЕНТАРІ 0

КОМЕНТУВАТИ

Оголошення

  • Знайдено собаку

    В районі Басового Кута, на вулиці М.Чурай, прибилася собачка рудого окрасу, пухнаста, схожа...
  • Документи на причіп

    У районі автовокзалу «Чайка»  у Рівному загубили техпаспорт на причіп....
  • Знайдено документи на Білик

    Знайдено документи на прізвище Білик Оксана. Тому, хто загубив, прохання...
БІЛЬШЕ ОГОЛОШЕНЬ
Ваш навігатор дорогами Рівного