«Ты победил, ты лучший! Ти допоміг людям», – несподіваний керівник Рівненської поліції (ФОТО)

п'ятниця, 27 травня 2016 22:57

Полковник Сергій Князєв про себе, про роботу і про бурштин, звісно

Він найбільше цінує у людях чесність, а ненавидить підлабузників та називає себе «простим мужиком».

Він читає нобелівську лауреатку Світлану Алексієвич, а щастя отримує від улюбленої справи та простого спілкування з сім’єю.

Він хоче жити лише в Україні, бачить себе лише на службі в поліції і не знає, що робитиме, коли піде у відставку.

Він слухає «Океан Ельзи», останнім часом уподобав темно-синій колір та жартує, що дуже полюбляє їсти снігурів. (Тих, про яких писала російська преса, – ред.)

Сьогодні у програмі «Відкритий мікрофон» ми спілкувалися з начальником Головного управління Національної поліції в Рівненській області, полковником поліції Сергієм Миколайовичем Князєвим.

Радіо Трек зберіг повну версію інтерв’ю для тих, хто пропустив сьогоднішній прямий ефір. Нижче подаємо стислий виклад розмови, яка виявилася дуже несподіваною.

Його перевели у нашу область із Закарпаття для боротьби з незаконним видобутком бурштину. Він має вищу юридичну освіту та захистив кандидатську. Пройшов службовий шлях від міліціонера відділу охорони до начальника кримінальної міліції у Білій Криниці, далі керував управлінням карного розшуку в Києві, а після Революції Гідності отримав призначення у Донецьку область: в. о. заступника начальника Головного управління МВС України в Донецькій начальник кримінальної міліції.

Там упродовж року виконував бойові завдання у зоні АТО. Керував спецопераціями під час періоду "дебальцівської оборони".

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом Данила Галицького (19.12.2014).

Сергія Князєва можна розбивати на цитати, що ми, власне і зробили.

ПРО ВІЙНУ

Донецький досвід – це те, що ніяка академія, крім академії поля, не може показати і дати.

Дати розуміння, що таке робота і що таке війна.

ПРО РОБОТУ У НАС І ЧИ НЕ БУЛО БАЖАННЯ – ВІДМОВИТСЯ?

Я прийшов від наказу до наказу.

Відмовившись від наказу, потрібно витягнути посвідчення і сказати «дякую» і бути боягузом.

ПРО ТЕ, ЧИ НЕ ЗУСТРІВ СПРОТИВУ НА МІСЦІ

Маючи досвід роботи на війні, для мене не завжди важливо, що думають інші. Для мене важливо те, як це треба робити.

Бери і роби. Не можеш – йди.

ПРО СТОСУНКИ З КЕРІВНИЦТВОМ ОБЛАСТІ

З виконавчою та державною гілками влади області я знайшов порозуміння. Але…

тут нічого особистого. Тільки по роботі.

ПРО ГРОМАДСЬКУ ДУМКУ

Громадськість завжди позитивно налаштована. Все залежить від того, як ти себе покажеш. Люди тобі дають шанс, використай це і не підводь громаду. Підведеш громаду – повертаємося до попереднього

Не можеш робити те, що треба – іди

ПРО ПРИЙОМ ГРОМАДЯН

Розклад, прийом громадян – це найперше, що затверджує керівник. Раз у два тижні, в середу, я проводжу прийом громадян. Щоб люди не їхали з далеких регіонів, раз у два місяці я здійснюю виїзний прийом громадян.

До речі, позавчора я був у Сарнах.

Здебільшого люди зверталися з побутовими питаннями. Але якщо вникнути у кожне питання – це людське горе або нерозв’язана проблема, яка має тривалий час, і в одну хвилину ти його не розв’яжеш, але розумієш.

Іноді людину треба вислухати від початку і до кінця, і сказати їй правду, а не обіцяти їй те, що ти не виконаєш.

ПРО ПЕРЕАТЕСТАЦІЮ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ НА РІВНЕНЩИНІ

Я можу сказати тільки сухі цифри, але всі ми забуваємо, що за цими цифрами стоять люди. Добрі вони чи погані, хороші вони… , потрібні чи не потрібні, але це люди. Констатуємо те, що

більше півтори сотні людей втратили роботу і левова частка яких зараз в судах виборює своє поновлення.

ПРО КАДРОВИЙ ГОЛОД

Одне з перших моїх прохань до міністра і голови національної поліції полягало в тому, щоб вони дали мені можливість формувати добір чи новий набір у поліцію, тому що вже два роки накладений мораторій і в нас йде плин кадрів тільки на мінус, на плюс немає. Це в усій державі.

Але я отримав розуміння від керівництва і мені сказали «Так». Я думаю, що з початку червня ми оголосимо офіційний набір у поліцію.

До нас можуть приходити громадяни відповідного віку (18-27 років, – ред.), але вони повинні бути морально налаштовані захищати Батьківщину. Це дуже важливо.

Є у нас спеціальності, які не потребують додаткової освіти, ми даємо спеціалізовану освіту у відповідних учбових центрах. Також маємо намір залучати випускників вузів, у першу чергу юристів, тому що маємо велику плинність і недобір слідчих і фахівців слідчої спеціальності.

«ПОЙДИ, ПОСЛУЖИ!»

У 1987 році я вирішив вступити в університет Шевченка на юридичний факультет. Враховуючи те, що мої батьки були зовсім не пов’язані із юриспруденцією, прості робітники, я записався на підготовчі курси. Дійшовши до фінішу при вступі, не отримав наказу ректора про зарахування тому, що саме у той час вступив в силу указ президента Горбачова про обмеження набору цивільної молоді до армії. І мені так м’яко сказали:

«Пойди, послужи», – я пішов послужив і повернувся з твердим розумінням, що мабуть, треба повертатися в міліцію.

Повернувся на ту роботу, на якій я працював до армії, пропрацював два місці і зрозумів, що потрібно любити роботу або вона тебе з’їсть.

«ОПЕР»

У міліції я спочатку не розумів, які є професії. Міліція – це держава в державі. І вже працюючи декілька років патрульним сержантом, я зрозумів, що моє покликання – це карний розшук. Оперативна робота. Коли потрібно злочинця обіграти,

бути таким як він і трошки розумнішим. Тоді ви зможете його перемогти.

Мені подобається результат: ти переміг, ти найкращий, ти допоміг людям.

А війна змінила акценти: ти не просто переміг, а ти врятував життя. І ось коли ти вилучаєш якусь кількість вибухового пристрою чи витягуєш його з-під насипу біля залізниці – це одне. А коли затримуєш цього негідника, цього сепаратиста, терориста, от тоді ти відчуваєш, що врятував чиєсь життя. Це набагато краще, ніж розкрити квартирну крадіжку.

Але робота є різна і її треба робити.

Фото з відкритої групи "Клондайк" вКонтакті

ПРО БУРШТИН

Ті громадяни, які займаються легальним бізнесом, тим ми тільки сприяємо, а ті, в кого не зовсім дружба з законом, то ми їм шкодимо.

До речі, громадяни, жителі північних районів, самі страждають від цієї проблеми. Вони бачать зиск. Для більшості з них, як вони стверджують, це єдине джерело доходу. Це не зовсім правда.

І їхні розмови: «Ось ми колись ходили до Путіна, ходили на заробітки у Росію, а тепер ми тут у себе на своїй землі», – показують, що людям або не хочеться думати, або просто на цьому є зиск і навіщо напрягатися, якщо можна це зробити швидко.

ПРО СУТЬ ПРОБЛЕМИ

Поліція і народ – це одне ціле. Не треба протиставляти себе громаді. Чому я був сюди призначений? Тому що поліція у взаємовідносинах з громадою мала не помилку, а програш.

Були побиті міліціонери. 10 поліцейських у лікарні. Побиті машини, попаляні. Тобто колега, який працював на посаді переді мною, в якийсь час вчинив ту помилку фатальну, яка призвела до цього рішення.

І це було рішення керівництва поліції в тому числі, що треба змінити підхід до цієї проблеми і роботи. От над цим ми і працюємо спільно з керівниками і всім особовим складом. А бурштин – то вже похідна від цього.

ПРО ЇЇ ВИРІШЕННЯ

Проблема бурштину має чотири знаменника. В першу чергу – економіка, в другу чергу – законодавство, в третю чергу – взаємовідносини громадян і виконавчої влади; і вже в четверту тільки чергу – правопорядок. Тобто…

Правопорядок ми наведем. Прийме Верховна Рада, прийме кабінет міністрів якусь законодавчу норму, якісь правила – для того і є виконавча влада, у тому числі озброєні правоохоронні органи – це поліція, щоб громадяни суспільство таким чином вирішували цю проблему

Але поки що законодавство відстає від наших зусиль. Тому ми більш налаштовані на розмову з громадою та переконання. Що ми, до речі, робимо щодня.

ПРО ВЗАЄМОДІЮ З ПАТРУЛЬНОЮ ПОЛІЦІЄЮ РІВНОГО

Вони не в прямому підпорядкуванні. Але всі свої дії вони узгоджують зі мною або прислухаються до наших рекомендацій, вимог, і тому у нас немає непорозумінь.

До речі. мабуть через те, що я мав чотиримісячний досвід роботи з патрульною поліцією в Ужгороді і Мукачеві. І цей досвід я переніс сюди – у взаємодію між нами, поліцією старою, як ви розумієте, і новим маленьким підрозділом.

Їх всього 200 чоловік, а нас 2500.

ПРО БРАК ФІНАНСУВАННЯ

Колись мій тато мені казав: «Если ты хочешь сделать работу, ты думаешь как. А если не хочешь – ищешь причину», – а фінансування…

якби у нас було таке гарне фінансування, то не русский бы мир искал своих людей в Украине, а мы бы стояли под Ростовом и спрашивали, где тут наши украинцы!?

ЦІЛІ НА ПОСАДІ