ON-LINE

Чи врятує крематорій Рівне від кладовищ? Думка п'яти церков, людей і влади

вівторок, 17 квітня 2018
Нині найбільше рівненське кладовище може вмістити кілька десятків футбольних полів або три парки

Крематорій у Києві на кладовищі Байковому. Таких установ в Україні всього три.

Напередодні у Рівному відзначили Провідну неділю. Близько 70 тисяч мешканців міста масово їхали провідувати своїх померлих родичів на кладовище «Нове». Серед них були наші читачі, які надсилали нам фото переповнених маршруток і тисяч відвідувачів цвинтаря.

Зауважимо, що усе більше людей турбує питання:

Де ж в майбутньому шукати місце для поховань, та чи можна у Рівному побудувати крематорій?

Зростає кількість і тих, хто заповідає кремувати власне тіло.

Ми вирішили з’ясувати це питання з точок зору математики і релігії.

 

Скільки десятків «Авангардів» помістяться на території «Нового»

 

Скільки ж самих могил на «Новому»? Керівник Спецкомбінату «Ритуальна служба» Микола Володько каже, що за  45 років існування кладовища там поховали  майже 60 тисяч рівнян.

Микола Володько, керівник КП "Спецкомбінат - Ритуальна служба".

Цитата: Звісно, я хочу, щоб люди жили довше. Мінімум 85 років. Більше за кладовищем доглядатимуть.

Микола Володько:

57 тисяч там поховано. Взагалі тенденція зростає. Так, у 2015-му році там поховали 1780 людей, у 16-му – 1812, а протягом минулого року - 1824. В середньому 130-140 поховань в місяць. Не скажеш - багато це чи мало, але показник у нас трохи нижчий, ніж в середньому по Україні.

Далі трохи математики:

  • Кількість поховань дорівнює  майже чверті населення Рівного.
  • Усі ці 57 тисяч поховань розташовані на 50 гектарах землі. Для порівняння: площа футбольного поля на стадіоні «Авангард» трохи більше 0,7 га.  Відповідно, на території «Нового» можна розмістити близько 70 таких полів (+/- одне поле стадіону «Авангард»).
  • Крім того, сюди поміститься парк ім. Шевченка (32Га) + дві «Лебединки» (приблизно 8 Га).

Червоним помічене кладовище "Нове". В народі його називають "Молодіжним".

Ще 6 гектарів місто готує передати кладовищу. Нині там  проводяться ремонтні роботи. Цієї території, за словами Миколи Володька, вистачить ще на 3-4 роки.

У Рівному є ще шість «відомих» кладовищ: «Грабник» і Дубенське, де вже не проводять поховання. Майже повністю зайняті цвинтарі у Золотієві та Басовому Куті, де, за словами керівника «Ритуальної служби», родичі ще можуть ховати своїх рідних по двоє в одній могилі, або ж якщо місце попередньо заброньоване.

Є де ховати у Тинному – близько 1 Га та у Новому Дворі – 4 Га. 

Я думаю, там достатньо місця на років 10, - каже Микола Володько, адже ховають на цих кладовищах менше людей. - Я би хотів, щоб кількість людей, які помирають, впала до рівня 2011-го року. Тоді ми працювали собі в збиток. Звісно, я хочу, щоб люди жили довше. Мінімум 85 років. Більше за кладовищем доглядатимуть (сміється).

Щоб вирішити проблему з браком території для кладовищ, Кабмін днями вніс до Верховної ради законопроект. Головний резонанс там спричинило визначення «біопоховання» та перспектива захоронення людей в біокапсулах. Крім того, новий законопроект сприятиме будівництву крематоріїв.

Наскільки реальні у Рівному парки з біокапсулами – покаже час.

Наскільки реально будувати у Рівному крематорій – ми дізнавалися безпосередньо у міського голови Рівного Володимира Хомка та його заступника з питань міського господарства Олексія Хмилецького. Обоє зійшлися на думці, що наші громадяни цього поки що не сприймуть - з релігійних і фінансових причин. Аби дізнатися думку рівнян, ми провели власне опитування на вулицях міста:

 

«Цивілізований світ» чи «в землю, як всі люди»

 
VOX POPULI

Рівнянин: Кремація обов’язково. Навіть моя теща, їй 90 років, куди її ховати? Хто туди поїде, Бог зна де.

 

Рівнянин: Зараз в цивілізованому світі всюди кремацію проводять. В нас землі менше й менш вільної ,так би було економніше. Бачите, кругом кладовище зайняті. Я ЗА!

 

Рівнянка: Я не знаю. Я на стороні нормального поховання.

 

Рівнянка: Я проти цього, це ж традиція, маєш підійти до моголки, поставити свічку.
 

Рівнянин: Думаю, що так.

 

Рівнянин: Важко сказати.

 

Рівнянин: Бажано.

 

Рівнянин: Немає тут нічого страшного такого.

 

Рівнянин: Це цивілізовані норми, бо землі все менше і менше, звичайно, краще. Але я замовив себе вже в селі, хай тут кремують ту бідоту.

 

Рівнянин: Та потрібен.

Рівнянка: Не можу сказати таке. Можливо, потрібно, але ж це залежить від громади, від думки кожного.

 

Рівнянка: Негативно. Це якось незвично.

 

Рівнянка: Нормально, як помреш, то яка різниця, як тебе поховають.

 

Рівнянин: Я думаю, в цьому немає нічого поганого, оскільки в Європі це природно.

 

Рівнянин: В майбутньому я б хотів, щоб мене спалили, я не хочу займати місце на кладовищі.

 

Рівнянка: Зараз все сучасне, я не знаю, як далі буде, я не знаю, як далі ви захочете, молоді люди.

 

Рівнянка: Така практика нині популярна на Заході. Якщо ми хочемо бути ближче до Європи, то потрібно змінювати звичаї, менталітет.

 

Рівнянин: Я проти кремації. Я хочу в землю, як всі люди!

 

Яка позиція церкви? 

 
VOX DEI

Ми опитали представників п’яти існуючих у Рівному найчисельніших християнських конфесій.

Протоієрей Віталій Лотоцький:

Визначення: "Ікономія".

Однозначної відповіді на питання, чи можна піддавати тіло кремації чи ні, не може бути. Але найперше до цього питання церва підходила зі сторони здорового глузду. І церва до таких питань підходить зі сторони такого поняття в церковній термінології – ікономія. Це означає, що церква готова порушити деякі канони, якщо потреба людини стоїть вище них.

 

У великих містах чи тих містах, де є земельна проблема, є така практика кремації тіл. І тому православна церква ніколи не забороняла такої практики. Церква завжди виходила з такої точки зору, що і родину треба утішити у молитві, і найперше подбати молитовно про душу новоспочилу.

 

Чому у християнстві перемогла практика поховання:

 

Суть віри в те, що тіло є не в’язниця духа, а за Святим Писанням – це храм духа святого. Тому у справі спасіння, яке звершується через воскресіння, бере участь як душа, так і тіло, які є носіями образу Божого.

 

Але якщо родина вирішує, що краще зробити кремацію і потім поховати, церва їм не може відмовити у відспівуванні. Головне місце тут покладається на молитву, яка є виявом того, що всі воскреснуть. Але для чого воскреснуть, говорить Святе Письмо. Одні для життя вічного, а інші, на жаль, на вічну муку.

Цитата: "Людина взята із землі, і в землю має і піти".

Ігумен Герман:

Взагалі православна церква і святі отці церкви називають тіло людини – храмом Духа Святого. І тому Церква Православна негативно ставиться до кремації. 

 

У Старому Заповіті написано такі слова: Господь говорив до Адама: «Яко земля есть, и в землю отойдеш». Людина взята із землі, і в землю має і піти. Тобто людське тіло природнім шляхом має перетворитися у прах.

 

Традиційного поховання слід дотримуватися ще й тому, що під час похорону зачитують Євангеліє, що прийде час, коли прийде син людський, тобто Господь, прийде судити і живих, і мертвих, і всі встануть на суд.  Тобто душа повернеться у своє тіло, на суд. І це вагома причина не робити кремації.

 

Є такі помилкові думки в суспільстві, що якщо людину піддали кремації, то її не можна у церкві відспівувати. Це, звісно, не правда. Якщо вже так і сталося, церква не залишає людину без відспівування.

Цитата: "Церква вірить у воскресіння людини, у те, що людина є цілісною істотою - і душа, і тіло, у яких живе Дух Святий."

Владика Йосафат Говера:

Українська Греко-Католицька Церква очевидно віддає перевагу традиційному похованню. Це пов’язано у символі віри  християнському, говоримо: «Очікую воскресіння мертвих». Тобто церква віддає пошану не тільки душі, але й тілу людському. Церква вірить у воскресіння людини, у те що людина є цілісною істотою - і душа, і тіло, у яких живе Дух Святий. 

 

Тому є відповідно пошана до тіла людського. Церква має цілий чин похорону померлої людини, в який відспівувається померла людина.  

 

Церква дозволяє кремацію, якщо рідні хочуть це зробити. Головне, який мотив тут є. Якщо родина відкидає християнські погляди, і має інший, не християнський мотив до кремації, то церва може і відмовити у християнському похороні, і відспівуванні. Але якщо таких мотивів немає, а є суто необхідність така практична, то церква тоді не заперечує, і не відмовляє у християнському похороні.

Цитата: "Хочу підкреслити – шануймо тіло людське. Тіло людське має свою цінність, бо люди нехтують своїм тілом".

Настоятель парафій свв. Петра і Павла Владислав Чайка:

Допускається такий похорон. Сьогодні трохи вимоги інші, ніж, наприклад, 20 років тому, чи 50. Кремація може бути перед обрядом церковним, може бути після. Присилають останки людини після кремації, до прикладу, із західної Європи. Присилають скриньку маленьку, і все, що ми маємо - це цей прах, і його нам треба ховати.

 

Треба виходити людям назустріч.

 

Підкреслюючи цінність людського тіла, бо зараз бачите, що люди по-різному відносяться до тіла людини: аборт, евтаназія.

 

Хочу підкреслити – шануймо тіло людське. Тіло людське має свою цінність, бо люди нехтують своїм тілом.

 

Треба брати до уваги ментальність людей. Ми до цього будемо йти довго. Можливо, десятки років, аби всі могли сприйняти такий спосіб поховання. І я сам навіть за ховання тіла в землю. Але я кажу, що церква допускає. І якщо хтось прийде до мене, і проситиме поховати свого родича, і матиме лише прах – ми, звісно, погодимося.

Наступна церква – це виток із протестантизму. У ній немає конкретної ієрархії. Представник конфесії - пастор, з яким ми спілкувалися, влаштував власне опитування серед інших пасторів.

Цитата: "Богу немає значеня, чи ми будемо в могилі, чи нас будуть кремувати".

Пастор Сергій Терентьєв:

У нас, у Реформаторської Церкви, немає визначеного вчення щодо кремації. Немає такої чіткої ієрархії, яка б диткувала основну позицію церкви. Я балакав з іншими пасторами церкви і вони кажуть: хороша ідея, адже кладовища розростаються.

 

Це допоможе зберегти місце і впорядкувати усі ці справи. З точки зору нашої громади Реформаторської в нас немає жодних застережень щодо кремації. Ми як християни віримо, що прийде друге воскресіння, усі воскреснуть і Богу немає значеня, чи ми будемо в могилі, чи нас будуть кремувати.

 

Є люди серед наших - їм комфортніше традиційне поховання. Вони говорять: «Я не проти кремації. Але мені би все таки хотілося звичайним способом». Тому я думаю, що це має бути на розсуд людей, їхніх прав, з точки зору поваги до тіла.

 

Думка міської влади. Попит і пропозиція

 

Питаннями комунальної власності, у т.ч. й роботою кладовищ займається заступник міського голови Рівного з питань житлово-комунального господарства Олексій Хмилецький. За його словами, крематорій у Рівному – це надто дорого.

Олексій Хмилецький, заступник міського голови Рівного

Цитата: "Крематорій не можна просто так запустити і «вимкнути». Технологічно він не може зупинятися".

Олексій Хмилецький:

Тема вивчалася за радянських часів на базі Ленінградського крематорію. Запустити в нашому місті регулярну кремацію - це дуже важкий процес, і зараз він не дуже досконалий.

Київський крематорій

Крематорій не можна просто так запустити і «вимкнути». Технологічно він не може зупинятися. Він має працювати постійно. Він як завод працює – треба близько 50 покійників за зміну, тоді він працює ефективно.

 

А тоді це дуже дороговартістна послуга. Нині стоїть лише відведення нових земельних ділянок. Керівництво міста та області його тоді не сприйняло. З того часу питання не підіймалося. І по-християнськи люди це ще також не сприймають.

Печі для спалювання трун. Фото "Новоє Врємя"

Суспільство «не дозріло» і на думку Володимира Хомка. Однак щоразу відводити нові землі під поховання, на думку міського голови Рівного, теж проблематично. 

Володимир Хомко, міський голова Рівного

Цитата: "Якщо далі піде такими темпами справа, то ми Україну перетворимо на кладовище та сміттєзвалище".

Володимир Хомко:

Міська влада перемовин ні з ким на цю тему не вела. Але очевидно, що потреба така є не лише в Рівному, але й в усій в Україні. Але це тема така делікатна, що треба, аби суспільство дозріло.

 

Ми за останні 5 років двічі викуповували паї та розширяли кладовище «Нове». Якщо далі піде такими темпами справа, то ми Україну перетворимо на кладовище та сміттєзвалище.

Колумбарій у Києві

В цивілізованих країнах все це робиться через крематорій, є спеціальні ніші – колумбарії – де це все займає дуже мало місця, але на заході це все пов’язано з коштами.

Тому людина йде на це все через кошти. Проблема назріла і, можливо, навіть перезріла. Але поки що практичних розмов міська влада не робила. Але це має бути виключно добровільно. Та якщо і надалі усе буде безкоштовно, це навряд чи матиме практичне втілення.

Зауважимо, що місце під поховання на кладовищі «Новому» та усіх інших рівненських цвинтарях надається безкоштовно.

Нині в Україні є лише три діючі крематорії: в Києві, Одесі та Харкові. В Дніпрі він недобудований.

Одеський крематорій

Київський крематорій спалює щороку близько 12 тисяч трун. Близько тисячі щомісяця, і в середньому 30 щодня. Вартість такої послуги починається від 4-5 тисяч гривень. Сама кремація коштує кілька сотень, але ритуальні агентства вказують ціну відразу за всю атрибутику, доправку тіла, труну, копання ями тощо.

Працівники Київського крематорію доправляє труну до холодильної зали та печей. Цей коридор з'єднує прощальні зали та печі.

Як сказав керівник «Ритуальної служби» Микола Володько, у Рівному кількість поховань коливається від двох до дванадцяти за день на кладовищі «Новому». У середньому 5-6.

Про новий законопроект, який може змінити похоронні звичаї українців та перетворити цвинтарі на зелені зони ви можете прочитати тут.

 

Влад Пєрязєв Радіо Трек

КОМЕНТАРІ 0

КОМЕНТУВАТИ

Оголошення

  • Знайдено собаку

    В районі Басового Кута, на вулиці М.Чурай, прибилася собачка рудого окрасу, пухнаста, схожа...
  • Документи на причіп

    У районі автовокзалу «Чайка»  у Рівному загубили техпаспорт на причіп....
  • Знайдено документи на Білик

    Знайдено документи на прізвище Білик Оксана. Тому, хто загубив, прохання...
БІЛЬШЕ ОГОЛОШЕНЬ
Ваш навігатор дорогами Рівного